Міжнародний день біологічного різноманіття

Міжнародний день біологічного різноманіття - міжнародний день, який оголосила Генеральна Асамблея ООН для привернення уваги до проблем біорізноманіття.

Історія. У 2000 році Генеральна асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття. Мета - поглибити розуміння питань біорізноманіття та підвищити обізнаність про них. Асамблея закликала держави, які ще не беруть участі в Конвенції про біологічне різноманіття, негайно стати її сторонами, а держави, що є сторонами Конвенції, якнайшвидше підписати та ратифікувати Картахенський протокол з біобезпеки.

Численним формам життя на Землі завжди доводилося пристосовуватися до зміни клімату. Необхідність адаптації до нових режимів температур і опадів значною мірою визначала ті еволюційні зміни, які призвели до появи сучасних рослин і тварин. Коливання клімату, як правило, не перешкоджають виживанню екосистем і збереженню їхніх функцій, від яких залежать наші основні життєві блага. Але зміна клімату являє собою на сьогоднішні одну з найсерйозніших загроз для біологічного різноманіття планети.

Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще зазнає змін. На думку експертів, близько 60% екосистеми деградує або використовується нерозважливо, що призводить до втрати біологічного розмаїття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть посилитися.

Всесвітній союз охорони природи виокремлює сім основних чинників, що сприяють втраті біологічного різноманіття: втрата і фрагментація природного середовища; конкуренція з боку інвазивних видів; забруднення довкілля; глобальні кліматичні зміни; опустелювання; зростання населення і надмірне споживання; нерозважливе використання природних ресурсів. Багато з цих чинників є результатом діяльності людей.

Зміни ландшафту внаслідок збезлісення або пожеж та урбанізація ведуть до фрагментації природного середовища й ускладнюють виживання багатьох видів. Такі елементи інфраструктури, як дороги, шосе й електростанції, часто створюються на шкоду існуванню багатьох видів. Через фрагментацію великих площ багато видів не можуть пристосуватися до нової обстановки і вимирають. Опустелювання, викликане здебільшого кліматичними змінами і діяльністю людей, веде до втрати біорізноманіття. Дерева вирубують без подальших заходів із відновлення, через інтенсивне випасання худоби відбувається збідніння пасовищ, що призводить до зниження економічної продуктивності землі і змушує її мешканців переміщатися в інші місцевості.

Бездумна експлуатація природних ресурсів (така, як вирубка лісу на паливо або для використання землі як пасовищ, використання водних джерел для господарських потреб) сприяє втраті біологічного різноманіття. Здобуваючи засоби до існування, бідне населення повністю залежить від довкілля. У міру зростання населення посилюється тиск на екологічну систему.

Проте вдалося досягти прогресу в запобіганні втрати біологічного різноманіття і в роз'ясненні його ключової ролі в підтримці екологічної рівноваги. 1975 року набула чинності Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СУТЕС), спрямована на припинення торгівлі рідкісними видами тварин. Крім того, була ратифікована більш ніж 160 країнами і набула чинності в грудні 1993-го Конвенція про біологічне різноманіття.