Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ)

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) – одне з найбільших та найстаріших машинобудівних підприємств в Україні, виробник транспортних засобів, у тому числі рухомого залізничного складу. Входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України. Розташований у місті Кременчук, Полтавської області.

Керівництво підприємства: президент та співвласник Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ) – Володимир Приходько.

Історія підприємства. Історія Крюківського вагонобудівного заводу розпочалася 1869 року, з невеликих вагоноремонтних майстерень Харківсько-Миколаївської залізниці, що займалися поточним ремонтом вантажних вагонів. З введенням у 1900 році нових виробничих корпусів майстерні почали здійснювати поточний ремонт пасажирських вагонів.

У 1924 році з розвитком промислового виробництва в країні деякі ремонтні підприємства залізничної галузі, у тому числі і Крюківські вагоноремонтні майстерні, були перепрофільовані на випуск залізничної техніки, тоді ж колектив заводу і отримав перше відповідальне завдання – налагодження випуску 16-тонних критих вагонів із металевим каркасом.

І вже незабаром підприємство повністю перейшло від ремонту до випуску залізничної техніки: 20-тонних двовісних платформ та 60-тонних напіввагонів. Чисельність працюючих на той час становила 1800 осіб. У середині 30-х років минулого століття підприємство досягло рекордної у передвоєнні роки виробничої цифри – 7000 вагонів на рік.

У роки війни завод був евакуйований у м. Перм, де у стислий термін було налагоджено виробництво оборонної продукції - фугасних авіаційних бомб. Повернувшись з евакуації у 1944 році колектив заводу розпочав відновлення виробництва паралельно з відновленням самого підприємства, і вже у 1945 році розпочав серійний випуск 60-тонних напіввагонів, а до 1948 року повністю відродив довоєнні обсяги випуску продукції.

У середині 50-х років було розпочато виробництво напіввагонів вантажопідйомністю 93 т, конструкція яких була відзначена золотою медаллю на Всесвітній промисловій виставці в м. Брюссель у 1958 році.

З кожним роком вводилися в дію нові виробничі черги та напівавтоматичні лінії, зварювальні та заготівельні цехи, нарощувався конструкторсько-технологічний потенціал, що перетворив на початку 70-х років XX століття Крюківський вагонобудівний на високотехнологічне, багатопрофільне підприємство - одне з базових підприємств вагонобудівної галузі країни.

З того часу підприємство значно вдосконалило свою роботу, розширило не тільки номенклатуру та кількість продукції, а й напрями виробництва.

Сьогодні Крюківський вагонобудівний завод – це багатопрофільне підприємство з повним циклом – від генерованої конструкторської ідеї до виготовлення готової продукції – є центром розробки найсучасніших технологій, завдяки чому займає провідні позиції не лише в Україні, а й далеко за її межами. 2013 року Крюківський вагонобудівний завод посів 10 місце в рейтингу підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій.

Однією з особливостей нинішнього виробництва підприємства є можливість швидкого переналагодження на випуск нової продукції. Приклад цього - освоєний у найкоротші терміни промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів право стати базовим підприємством з їх виготовлення.

У серпні 2001 року завод випустив перший пасажирський вагон.

У 2002 році було освоєно промисловий випуск пасажирських вагонів для Українських залізниць, у результаті завод став базовим підприємством з їхнього виробництва.

12 липня 2002 року заводом було випущено перший швидкісний потяг українського виробництва ("Столичний експрес").

Крім того, завод освоїв виробництво ескалаторів (у 2004 році 4 шт. встановили на станції "Сирець" Київського метрополітену).

2003 року розпочалося проєктування українського поїзда метро, а 2005 року – виробництво першого головного та проміжного вагонів. У січні 2006 року перший склад метро було збудовано і почалися його випробування. 20 січня 2009 року поїзд надійшов у дослідну експлуатацію у Київському метрополітені. 22 березня 2010 року до Києва було поставлено перший серійний поїзд метро.

Крім того, завод освоїв виробництво ескалаторів (у 2004 році 4 шт. встановили на станції "Сирець" Київського метрополітену),

У липні 2013 року заводом був освоєний ремонт швидкісних поїздів "Hyundai".

У 2009-2013 роках Крюківський вагонобудівний завод розробив та виготовив мінний загороджувач І-52 на базі МТ-ЛБу (який надійшов до 12-го інженерного полку збройних сил України).

3 липня 2015 року завод представив пересувний банно-пральний комбінат МБПК (на шасі КрАЗ-255 з причепом НефАЗ), випуск яких планується розпочати для збройних сил України.

У 2016 році на шасі вантажівки КрАЗ-5233НЕ з укороченою до 4 м колісною базою завод розробив для української армії модернізований варіант полкової землерийної машини ПЗМ-3, яка отримала назву ПЗМ-3-01.

У листопаді 2019 року завод отримав дозвіл на серійне виробництво нових вагонів-платформ моделі 13-7133 і 13-7133-01 на візках моделі 18-7055 з осьовим навантаженням 23,5 тс.

Сертифікати. Розвитку ПАТ Крюківський вагонобудівний завод сприяє дотримання якості виробленої продукції, що підтверджено сертифікатами якості ISO 9001 та IRIS.

Завод випускає:

Вантажне вагонобудування:

- напіввагони;
- бункерні та спеціалізовані вагони;
- вагон;
- криті вагони;
- вагон-цистерни.
- візки, колісні пари, запасні частини.

Міжрегіональні швидкісні поїзди (швидкісний поїзд локомотивної тяги постійного формування та міжрегіональні швидкісні двосистемні електропоїзди ЕКР 1).

Пасажирське вагонобудування:

- пасажирські вагони серії 779;
- пасажирські вагони серії 788;
- візки, колісні пари, запасні частини.

Продукція для метрополітенів:

- вагони метрополітену;
- візки, колісні пари, рами візків метро, запасні частини;
- ескалатори (поверхові, тунельні).

Машинобудування:

- автогрейдери;
- Спеціальна інженерна техніка: мінний загороджувач, самохідний пором.

Контейнери роликові, ковшові.
Металоконструкції на індивідуальні замовлення.

Завод має вихід на залізничну станцію Крюків-на-Дніпрі.

22.04.2024 р.