RU

Бакай Ігор

Ексглава Нафтогазу України та Держуправління справами

Бакай Ігор

Ігор Михайлович Бакай – голова правління НАК Нафтогаз України (1998-2000), голова Держкомітету України з водного господарства (21 липня – 2 жовтня 2003), керівник Державного управління справами (2003-2004). Після Помаранчевої революції подав у відставку та поїхав до Росії.

Місце народження. Освіта. Народився у Рівному. У 1982 році закінчив Березнівський лісовий технікум за спеціальністю технік лісового господарства. У 1997-му - факультет правознавства Академії праці та соціальних відносин.

Кар'єра. 1984-1989 рр., після служби в армії - начальник бази підготовки футбольної команди СКА "Карпати" Прикарпатського військового округу (Львів).

1989-1991 рр. - бригадир, майстер ділянки на лісорозробці Якутської АРСР.

1991-1992 рр. – голова львівського кооперативу Козацькі страви.

Після переїзду до Києва у 1992-1994 роках - президент компанії Велес, у 1994-1995 рр. - президент корпорації Республіка, 1995-1996 рр. – голова координаційної ради ЗАТ Інтергаз.

1996-1998 рр. - народний депутат України ІІ скликання. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики. Входив до депутатської групи Конституційний центр.

1997-1998 рр. - перший заступник голови Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.

З квітня 1997 по січень 2000 pp. - позаштатний радник президента України Леоніда Кучми.

З квітня 1998 по квітень 2000 року - голова правління Національної акціонерної компанії Нафтогаз України.

2000-2002 рр. - народний депутат України ІІІ скликання. Член партії (з 1999-го) та парламентської фракції Демократичний союз.

З липня до жовтня 2003 року - голова Державного комітету України з водного господарства.

З жовтня 2003 по грудень 2004 року - керівник Державного управління справами України (структури, яка забезпечує діяльність президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів та інших органів влади, під керуванням якої перебувають десятки державних підприємств та організацій).

Скандали. У фіналі президентської кампанії 2004 року Бакай залишив межі України. А вже у березні 2005-го отримав паспорт громадянина Російської Федерації.

Його від'їзд був названий втечею, викликаною підозрою у причетності до скоєння низки тяжких економічних злочинів, скоєних на посаді голови Держуправління справами. Навесні 2005 року українські правоохоронці звинуватили Бакая в перевищенні та зловживанні службовими повноваженнями, незаконному відчуженні державного майна: готелів "Дніпро" та "Україна", нерухомості національного комплексу Експоцентр України в Києві, кількох кримських здравниць. За результатами перевірки, проведеної Контрольно-ревізійним управлінням у 2005 році, було встановлено, що Держуправління справами та його центральний апарат незаконно витратили понад 800 млн. грн.

Сам Бакай свою причетність до злочинів категорично заперечує.

За версією ексглави Нафтогазу України, озвученої в 2006 році телеканалу Інтер, за кілька місяців до президентських виборів-2004 його запросили на роботу до Москви. "Я пішов до Леоніда Даниловича Кучми, кажу: Леоніде Даниловичу, так і так, я дев'ять років вам відслужив, відпрацював, прошу мене відпустити до Росії, тому що мене запрошують на роботу. Надав йому заяву, і 20 грудня (2004 року, - ред. ) він мені підписав заяву", - сказав Бакай. За його словами, він отримав посаду в офіційних структурах РФ.

Тривалий час український чиновник був у розшуку Інтерполу, у зв'язку з чим не міг залишати межі Росії, побоюючись арешту. Однак у 2006 та 2007 роках українські суди двох інстанцій позбавили Бакая кримінального переслідування.

У листопаді 2008-го, як повідомила газета Дело, колегія суддів палати кримінальних справ Верховного Суду України визнала закриття кримінальних справ щодо "завгоспу Кучми" незаконною.

У березні 2010 року Печерський районний суд Києва закрив усі кримінальні справи, порушені проти Ігоря Бакая. Апеляційний суд Києва, розглядаючи апеляцію прокуратури, 14 квітня 2010 року залишив це рішення чинним.

31 жовтня 2017 року Таганський суд Москви заарештував Ігоря Бакая. Проти нього порушено справу за статтею "Шахрайство в особливо великому розмірі". Бакай звинувачується в розкраданні у компанії Metalloinvest Limited (основний власник - Алішер Усманов) $12 млн, отриманих у рамках договору позики - за ч.4 ст.159 КК РФ (шахрайство, вчинене в особливо великому розмірі), санкція якої передбачає до 10 років ув'язнення. Як запобіжний захід йому було визначено домашній арешт.

27 листопада 2020 Басманний суд Москви засудив Ігоря Бакая до чотирьох років позбавлення волі умовно (з випробувальним терміном 4 роки) за особливо велике шахрайство.

Сім'я. Тричі одружений. Нинішня дружина (шлюб зареєстрований у 2000 році) - Наталія Бакай (Козицька), на початку 2000-х починала кар'єру поп-співачки, яку довелося перервати через терміновий виїзд з України. Діти від перших двох шлюбів - дочка Марина (1985 р.н.) та два сини (1986 та 1998 р.н.). Від останнього шлюбу – дочки Анна-Марія, Марія-Антуанетта, Єлизавета та Катерина.

Хобі. Полювання.

27.10.2023 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 13 Квітня 2024г (Сб):