RU

Саркозі Ніколя

Президент Франції (2007-2012 рр.)

Саркозі Ніколя
Дата народження: 28.01.1955

Ніколя Саркозі – французький політик, президент Французької республіки (2007-2012). Як президент, за посадою, був князем (співправителем) Андорри та гросмейстером ордена Почесного легіону. У 1993-1995, 2002-2004 та з 2005 по 2007 роки обіймав різні міністерські посади в уряді Франції.

Місце народження. Освіта. Народився у Парижі. Повне ім'я – Ніколя Поль Стефан Саркозі де Нажі-Бокса. 

У 1978 р. зі ступенем магістра приватного права закінчив Університет "Париж X" у місті Нантер. У 1979-1981 pp. навчався у паризькому Інституті політичних досліджень. Захистив диплом рівня DEA (диплом поглибленого навчання) з політології. У 1981-му отримав професійний сертифікат адвоката.

Кар'єра. Займався юридичною практикою Парижі до 1987 р.

У 1977-му став членом муніципальної ради багатого паризького передмістя Нейі-сюр-Сен.

У 1981 р. підтримував лідера партії Об'єднання на підтримку республіки (RPR - Rassemblement pour la Republique) Жака Ширака на президентських виборах.

1983-2002 рр. - мер Неї-сюр-Сен.

1986-1988 рр. – віцепрезидент генеральної ради департаменту О-де-Сен (Верхня Сена).

У 1988 р. обраний депутатом парламенту Франції.

У 1993 р. призначений міністром бюджету та офіційним представником уряду в кабінеті Едуара Балладюра (прем'єр-міністр Франції у 1993-1995 рр.).

На президентських виборах 1995 року виступив на підтримку Балладюра. Ширак, який розцінив це як зраду, після своєї перемоги вилучив Саркозі з керівництва країни.

1998 р. - генеральний секретар RPR, а з квітня по жовтень 1999-го - тимчасовий голова партії.

У червні 1999 р. очолив об'єднання RPR та ліберальних демократів (DL – Democratie liberale), що посіло третє місце на французьких виборах до Європейського парламенту.

У 2000-му обраний головою комітету RPR департаменту О-де-Сен.

На президентських виборах 2002 р. Саркозі знову підтримав Ширака, який здобув перемогу в другому турі над ультраправим кандидатом Жаном-Марі Ле Пеном.

Двічі - у 2002-2004 роках та 2005-2007 рр. – очолював Міністерство внутрішніх справ.

У квітні 2004 р. – державний міністр та міністр економіки, фінансів та промисловості, голова генеральної ради департаменту О-де-Сен.

28 листопада 2004 р. обраний головою Союзу за народний рух (UMP – Union pour le Mouvement Populaire), партії – наступниці RPR.

14 січня 2007 р. на безальтернативних внутрішньопартійних виборах Саркозі набрав 98% голосів та офіційно став кандидатом у президенти від UMP.

22 квітня 2007 р. Саркозі отримав 31,11% голосів виборців і вийшов у другий тур президентських виборів разом із Сеголен Руаяль, яка набрала 25,84%. У другому турі голосування, що відбувся 6 травня, Саркозі здобув перемогу із 53,06% голосів.

16 травня 2007 року відбулася інавгурація нового президента Франції. Він залишив посади голови UMP та голови генеральної ради О-де-Сен. Партія UMP отримала більшість місць у парламенті (318 із 577).

У другому турі президентських виборів 6 травня 2012 року Саркозі зазнав поразки від кандидата-соціаліста Франсуа Олланда з 48,36% голосів проти 51,64%, раніше Саркозі поступився Олланду і в першому турі (27,18% проти 28,63%). 

1 липня 2014 року в Парижі Саркозі був затриманий поліцією, після допиту йому в суді висунуто звинувачення у зловживанні службовим становищем, корупції, торгівлі впливом у період виконання президентських повноважень.

19 вересня 2014 року Саркозі заявив про намір повернутися в політику. 29 листопада Саркозі 64,5% голосів було обрано головою Спілки на підтримку народного руху.

30 березня 2015 р. Партія Союз за народний рух Саркозі перемогла на місцевих виборах, обійшовши Національний фронт Марін Ле Пен.

16 лютого 2016 року прокурор Парижа Франсуа Молен повідомив про початок розслідування проти колишнього президента Франції Ніколя Сакрозі за підозрою у незаконному фінансуванні передвиборчої кампанії. Слідчі прокуратури заявляли, що витрати на президентську кампанію Саркозі більш ніж удвічі перевищили встановлений законом поріг на використання коштів із передвиборчого фонду.

У серпні 2016 року Саркозі на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомив про намір брати участь у президентських виборах у 2017 році.

У листопаді 2016 року Саркозі вибув із президентських перегонів, програвши в першому турі праймеріз консерваторів суперникам - Франсуа Фійону та Олену Жюппе. Саркозі отримав лише 22,9% та визнав свою поразку.

20 березня 2018 року Французька поліція затримала Ніколя Саркозі у рамках розслідування можливого незаконного фінансування Лівією його передвиборчої кампанії у 2007 році. 

1 березня 2021 року суд у Франції визнав винним Ніколя Саркозі у корупції та хабарництві та засудив його до трьох років позбавлення волі, з них один рік складе реальний термін, два – умовний.

У вересні 2021 року Паризький кримінальний суд засудив Саркозі до року ув'язнення за незаконне фінансування кампанії з виборів президента Франції у 2012 році. Відбуватиме термін покарання Саркозі вдома під електронним наглядом.

17 травня 2023 року суд у Франції залишив у силі трирічний вирок Ніколя Саркозі. Апеляцію в Паризькому апеляційному суді на вирок, винесений йому у 2021 році за корупцію та зловживання він програв.

Погляди та оцінки. З ініціативи Ніколя Саркозі було проведено наймасштабніша реформа Конституції 1958 р. (було змінено чи доповнено 47 статей із 89). Вона проходила під гаслом модернізації інститутів V Республіки.

Пріоритетом зовнішньої політики України Ніколя Саркозі є Європейський Союз. Саме французький лідер став одним з авторів та активних прихильників Лісабонського договору, що змінює Договір про заснування ЄС та Договір про заснування ЄЕС.

Також Ніколя Саркозі виступає проти негайного вступу Туреччини до Євросоюзу, але офіційно підтримує вступ до ЄС держав Західних Балкан.

Наперекір традиції, що склалася у Франції ще з часів Шарля де Голля, Ніколя Саркозі не приховує того, що є переконаним атлантистом. Зокрема, він запевнив США, що вони "можуть розраховувати на дружбу" з Францією. "Але не варто забувати: дружба передбачає лояльне ставлення до того, що друзі можуть мати різні точки зору на одне й те саме питання", - додав політик.

Крім того, він закликав американську владу робити більше для вирішення питань, пов'язаних із глобальним потеплінням та кліматичними змінами.

Ніколя Саркозі як президент країни-голови ЄС зробив внесок у мирне врегулювання військового конфлікту в Південній Осетії 2008 року, відвідавши Москву і Тбілісі і виробивши з президентом РФ Дмитром Медведєвим основні пункти мирної угоди, яка отримала назву "План Медведєва-Саркозі".

Ставлення до подій в Україні. 7 лютого 2015 року Саркозі на з'їзді партії СНД підтримав анексію Криму Росією і заявив, що Україна має "бути мостом між Росією та Європою" і "її призначенням не є членство в Євросоюзі".

23 липня французькі депутати з партії Саркозі відвідали окупований Крим та закликали зняти санкції проти Росії, що стало справжнім скандалом. Вчинок депутатів засудив навіть МЗС Франції. Саркозі не лише підтримав вчинок депутатів, а й не виключив, що сам у майбутньому поїде до Криму.

Регалії. Кавалер Великого хреста ордену Почесного легіону, Великого хреста Національного ордену заслуг, ордену "Стара Планіна" зі стрічкою (Болгарія, 2007), Командор ордену Леопольда I (Бельгія).

Сім'я. Ніколя Саркозі одружений втретє. З першою дружиною він розлучився 1993 р., з другої - 2007-го. У нього двоє дітей від першого шлюбу та син від другого. Втретє Саркозі одружився 2008 р. з колишньою манекенницею Карлою Бруні.

05.01.2024 г.

Свята сьогодні
Сьогодні 27 Травня 2024г (Пн):