RU

Пашинян Нікол

Прем'єр-міністр Вірменії

Пашинян Нікол
Нікол Пашинян (Фото: EPA)
Дата народження: 01.06.1975

Нікол Вович Пашинян - вірменський політик, журналіст. Прем'єр-міністр Вірменії. Депутат Національних зборів Вірменії (2012-2018). Лідер фракції "Елк" у Національних зборах Вірменії (2017-2018).

Місце народження. Освіта. Народився 1 червня 1975 року у місті Іджеван. Батько Вова Пашинян працював шкільним учителем.

Нікол закінчив місцеву школу №1 у 1991 році та вступив на відділення журналістики філологічного факультету Єреванського державного університету. Через чотири роки його виключили з університету за політичну діяльність.

Політична кар'єра. Паралельно з навчанням займався журналістикою. З 1993 по 1994 рік - кореспондент газети "Дпрутюн".

З 1994 року по 1997 рік - кореспондент газет "Лагір", "Лагір-ор" та "Молорак".

З 1995 по 1997 рік - редактор вкладиша "Ем-ес-е" газети "Молорак".

Був координатором передвиборчого штабу Ашота Блеяна на президентських виборах 1998 року. У 1998 році заснував і став головним редактором газети "Орагір".

Влітку 1999 року розпочався судовий процес щодо Пашиняна, газету якого звинуватили у публікації наклепницького матеріалу на адресу дружини депутата вірменського парламенту Арташеса Гегамяна та згадці прізвиська Норіка Айвазяна, професора Єреванського держуніверситету та кандидата у депутати парламенту. На газету "Орагір" було накладено штраф у 25 тисяч доларів, а судовими приставами було описано майно видання. Суд першої інстанції визнав Нікола Пашиняна за трьома пунктами звинувачення та засудив до одного року ув'язнення. Після цього газету "Орагір" було закрито. Апеляційний суд визнав Пашиняна винним за статтями: службова недбалість, образа представника влади під час виконання ним службових обов'язків та невиконання вироку суду. Пашинян у результаті був засуджений до року позбавлення волі (за першою статтею), до відшкодування збитків у розмірі 20 мінімальних зарплат (за другою статтею) та відшкодування збитків у тому ж обсязі (за третьою статтею). Касаційний суд Вірменії залишив вирок без зміни.

Влітку 1999 року став головним редактором газети "Айкакан жаманак". Залишався на цій посаді до березня 2008 року.

На парламентських виборах 2007 року Пашинян був першим номером у списку блоку "Імпічмент", який вимагав відставки президента Роберта Кочаряна та прем'єра Сержа Саргсяна. У результаті блок посів 12-е місце, набравши 1,29% голосів (понад 17 тисяч виборців). Нікол Пашинян назвав результати виборів сфальшованими і зажадав призначити нові вибори.

У 2008 році – член передвиборчого штабу кандидата в президенти РА Левона Тер-Петросяна. Після масових заворушень 1-2 березня 2008 року в Єревані оголошено у розшук. У 2009 році здався владі. У січні 2010 року був засуджений до 7 років за звинуваченням в організації масових заворушень. Пізніше суд удвічі скоротив термін, а у травні 2011 року він вийшов на волю з амністії на честь 20-річчя незалежності Вірменії.

У 2012 році обраний депутатом Національних зборів Вірменії за пропорційною виборчою системою від партійного блоку "Вірменський національний конгрес".

З 2013 року – член партії "Громадянського договору".

З 2016 року – у складі партії "Громадянського договору" член блоку партій "Єлк".

У 2017 році обраний депутатом Національних зборів Вірменії від блоку партій "Єлк".

У вересні 2017 року балотувався на посаду мера Єревана та посів друге місце, набравши 21% голосів.

У квітні 2018 року організував акції протесту проти обрання прем'єр-міністром Сержа Саргсяна.

22 квітня 2018 року Пашинян та Саргсян провели переговори, проте новообраний прем'єр-міністр залишив зустріч після того, як лідер опозиції заявив, що готовий обговорювати лише відставку Саргсяна. Цього ж дня під час ходи в центрі Єревана поліція затримала Нікола Пашиняна. Пізніше, 23 квітня Нікола Пашиняна було звільнено. Цього ж дня прем'єр Саргсян подав у відставку, заявивши "Нікол Пашинян мав рацію. Я помилився. У ситуації, що склалася, кілька рішень, але ні на одне з них я не піду. Це не моє. Я залишаю посаду керівника країни".

1 травня 2018 року під час голосування у парламенті не зміг здобути більшості голосів. Після цього закликав блокувати транспортні об'єкти.

3 травня 2018 року Пашинян був повторно висунутий 1/3 депутатів парламенту на пост прем'єр-міністра Вірменії.

8 травня обраний на посаду прем'єр-міністра Вірменії.

16 жовтня 2018 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян подав у відставку. З 16 жовтня 2018 року виконуючий обов'язки прем'єр-міністра Вірменії.

14 січня 2019 року, Нікол Пашинян знову став прем'єр-міністром Вірменії, позбувшись приставки "виконувач обов'язків".

25 квітня 2021 року Пашинян подав у відставку, щоб провести дострокові парламентські вибори.

20 червня 2021 року партія в.о. прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна Цивільний договір виграла дострокові парламентські вибори із результатом 53,92%.

2 серпня 2021 року президент Вірменії знову підписав указ про призначення Пашиняна прем'єр-міністром.

Погляди. Як опозиційний депутат, Пашинян заявляв про те, що Вірменія вступила до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) "не добровільно, а вимушено".

У квітні 2016 року безпосередньо після збройних зіткнень у Нагірно-Карабахській Республіці, виступав за участь її представників на будь-яких переговорах з питання незалежності Арцаха.

Сім'я. Одружений, має трьох дочок та сина. Дружина – Ганна Акопян, є головним редактором газети "Айкакан жаманак".

26.09.2023 р.