Ніколаєнко Станіслав

Станіслав Миколайович Ніколаєнко – ректор Національного університету біоресурсів та природокористування України. Міністр освіти та науки України (2005–2007), професор, доктор педагогічних наук, академік Національної академії педагогічних наук України.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області. У 1978 році закінчив Українську сільгоспакадемію за спеціальністю "інженер-механік", у 1980-му отримав кваліфікацію "інженер-педагог". У 1991 році отримав диплом політолога в Одеському інституті політології та соціології. Кандидат педагогічних наук.

Кар'єра. 1978-1979 рр. – лаборант-викладач Кіровоградського сільгосптехнікуму.

1980-1982 рр. – викладач, секретар комітету комсомолу Каховського радгоспу-технікуму.

1982-1985 рр. - секретар Каховського міськкому ЛКСМУ.

1985-1987 рр. – директор Красноперекопського сільськогосподарського профтехучилища.

1987-1988 рр. - інструктор відділу науки та навчальних закладів Херсонського обкому компартії.

1988-1990 рр. – перший секретар райкому КПУ у Нижніх Сірогозах на Херсонщині, голова райради.

1991-1994 рр. – заступник начальника управління освіти Херсонської облдержадміністрації, старший викладач, доцент Херсонського педагогічного інституту.

2 червня 2014 року призначений виконувачем обов'язків ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України.

З 29 серпня 2014 року – ректор Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Політична діяльність. Станіслав Ніколаєнко був членом Соцпартії України, секретарем політради партії, одним із найдавніших соратників лідера СПУ Олександра Мороза.

У 1994-1998 роках - народний депутат України II скликання. Член фракції Соцпартії та Селянської партії України. Секретар Комітету Верховної Ради з питань науки та народної освіти.

У 1998-2002 pp. - депутат парламенту III скликання. Уповноважений представник Соцпартії та Селянської партії ("Лівий центр") у Верховній Раді, член фракції СПУ. Секретар Комітету ВР з питань науки та освіти.

У 2002-2005 роках – народний депутат України IV скликання. Уповноважений представник фракції СПУ, голова Комітету ВР з питань науки та освіти.

З лютого 2005 по грудень 2007 року - міністр освіти і науки України в урядах Юлії Тимошенко (з 4 лютого 2005-го), Юрія Єханурова (з 27 вересня 2005-го) та Віктора Януковича (з 4 серпня 2006-го).

У квітні 2009 р. через внутрішньопартійний конфлікт вийшов із Соцпартії і вступив у близьку за ідеологією партію Справедливість, яку очолив у серпні того ж року.

У грудні 2011 року відбувся об'єднавчий з'їзд п'яти лівоцентристських партій. Об'єднана партія отримала назву Об'єднані ліві та селяни, очолив партію Станіслав Ніколаєнко, лідери партій, що приєдналися, були обрані заступниками. У червні 2014 року партія повернулася до назви Справедливість.

Громадська та наукова діяльність. З 2005 року Станіслав Ніколаєнко очолює громадську раду працівників освіти та науки України. Президент Всеукраїнської асоціації працівників професійної освіти.

Автор, співавтор понад 20 науково-методичних праць, публікацій з педагогіки, економічного навчання учнів сільськогосподарських навчальних закладів, посібники з курсу "Основи господарювання".

Сім'я. Дружина Галина Григорівна (1961 р.н.) – за освітою педагог, в останні роки працювала помічником-консультантом народного депутата України.

Син Станіслав (1980 р.н.) – випускник Національної академії МВС України, старший лейтенант міліції. Працював оперуповноваженим управління боротьби з організованою злочинністю УМВС у Херсонській області, трагічно загинув в автокатастрофі у вересні 2004-го в Херсоні. Син Микола (1992 р.н.).

Брат Віталій Миколайович (1951 р.н.) – директор середньої школи у рідному селі політика-соціаліста.

Захоплення. Історична та філософська література, спорт.

18.01.2024 р.