Українські енергетичні машини

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", раніше АТ "Турбоатом", - українське турбінобудівне підприємство, одне з найбільших у світі.

Підприємство спеціалізується на випуску парових турбін для теплових електростанцій (ТЕС), атомних електростанцій (АЕС) та теплоелектроцентралів (ТЕЦ); гідравлічних турбін для гідроелектростанцій (ГЕС) та гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС); газових турбін та парогазових установок (ПГУ) для ТЕС та іншого енергетичного обладнання.

Виробничі можливості дозволяють випускати на рік парових та гідравлічних турбін загальною розрахунковою потужністю відповідно 8 млн кВт та 2 млн кВт. Виробництво турбін здійснюється за замкненим циклом: від проектно-конструкторських та науково-дослідних робіт до виготовлення, складання, випробування турбін та відвантаження.

Власність. ФДМ володіє 75,22% Турбоатому. Найбільшим міноритарним акціонером підприємства (15,34%) є венчурний інвестфонд Сьомий під управлінням КУА Сварог Ессет Менеджмент, пов'язаний із Костянтином Григоришиним. Ще 5,598% акцій належить зареєстрованій на Кіпрі Biscone Ltd., афілійованій з російським холдингом "Силові машини" (фактичний власник Олексій Мордашов).

Наразі 76% акцій АТ "Українські енергетичні машини" перебувають в управлінні Кабінету міністрів.

У жовтні 2022 року суд у Полтаві заарештував та передав АРМА акції найбільших міноритаріїв АТ "Українські енергетичні машини". У червні 2023 року АРМА виставило на конкурс акції, пов'язані з Росією, міноритаріїв АТ "Українські енергетичні машини".

Історія. Підприємство засноване у 1934 році.

1935 – виготовлена перша парова турбіна потужністю 50 МВт.

1938 – виготовлена перша парова турбіна потужністю 100 МВт.

1940 – початок випуску газових турбін потужністю 1000 кВт.

1948-1962 рр. - серійне виробництво парових турбін потужністю 25 МВт.

1953 – початок виробництва гідравлічних турбін.

1956 - освоєння виробництва парових турбін для атомної енергетики потужністю 30-36 МВт та 70 МВт.

1959 - виготовлено першу енергетичну газотурбінну установку ГТУ-50.

1960 - початок виробництва парових турбін потужністю 300 та 500 МВт.

1963 – освоєння виробництва горизонтальних капсульних гідротурбін.

1968 – виробництво газової турбіни потужністю 35 МВт.

1969 - серійне виробництво парових турбін для атомної енергетики потужністю 220 та 500 МВт.

1980 - освоєння виробництва гідротурбін із вбудованим циліндричним затвором.

1980 – початок виробництва серії парових турбін потужністю 1000 МВт.

1980 - розробка та початок виготовлення газотурбінної установки потужністю 45 МВт.

1990 – розробка робочого проєкту газотурбінної установки ГТЕ-115.

2000-2002 рр. - виготовлення гідротурбін та затворів для "Тері" ГЕС (Індія).

2002-2005 рр. - виготовлення парових турбін для АЕС "Кайга" та "Раджастан" (Індія) потужністю 240 МВт.

2003-2005 рр. - розробка, початок виготовлення та постачання обладнання гідротурбін із вбудованим циліндричним затвором для ГЕС "Ель Кахон" (Мексика).

2006 – виготовлення головної гідромашини для Дністровської ГАЕС.

З 2007-го – виготовлення обладнання для реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду та модернізації парових турбін К-500 електростанцій Росії.

За 2000-2014 роки реконструйовано та введено в експлуатацію п'ять із шести гідротурбін Дністровської ГЕС-1.

У 2021 році шляхом об'єднання двох харківських промислових гігантів – Електроважмашу та Турбоатому було створено компанію Українські енергетичні машини. Електроважмаш спеціалізується на виробництві потужних гідрогенераторів, турбогенераторів для ТЕС і АЕС, електродвигунів, тягового електрообладнання для залізничного та міського транспорту.

18 квітня 2024 року Наглядова рада АТ "Українські енергетичні машини" ухвалила рішення створити філії у Львівській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

19.04.2024 р.