День слов'янської писемності та культури

День слов'янської писемності та культури - відзначають щорічно в багатьох країнах світу, у т.ч. Україні, Росії, Болгарії, 24 травня - у день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і долучили слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.

Історія. В Україні свято започатковано у 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного та просвітницького значення спадщини слов'янських першовчителів у національній культурі.

Кирило (827-869 рр.) і його старший брат Мефодій (815-885 рр.) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солунь (тепер Салоніки, Греція), за походженням - болгари.

Кирило навчався в Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним із його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову та іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі.

Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Викладав у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.

У 863 році Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися в Моравію, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один із перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору - кирилицю чи глаголицю). Разом брати перекладали церковнослов'янською мовою церковні книги.

Святкування пам'яті святих братів ще за давніх часів було прийняте у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XIX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відродилася і пам'ять про слов'янських першовчителів.