День Святого Миколая

День Святого Миколая - день святкування та пам'яті християнського Святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця). День Святого Миколая відзначається християнськими церквами 6 грудня (за григоріанським та новоюліанським календарям). За юліанським календарем у XX-XXI століттях свято припадає на 19 грудня.

З 2023 року День святого Миколая українці святкуватимуть за новим юліанським календарем. Якщо до цього віряни вшановували святого Миколая 19 грудня, то після переходу на новий календар його святкують 6 грудня.

Історія. День Святого Миколая має релігійне коріння та традиції святкування, вироблені у народі століттями. Православні вшановують Святого Миколая, відомого багатьма чудесами, 6 грудня. З 2023 року День Святого Миколая українці святкуватимуть за новим юліанським календарем. Якщо віряни святкували День Святого Миколая 19 грудня, то після переходу на новий календар його святкують 6 грудня.

Миколу називають наслідувачем святого життя Христа та носієм чесноти. Католики вшановують пам'ять Св. Миколая щорічно 6 грудня як покровителя мандрівників та дітей.

Миколая високо шанують на Сході та Заході, його ім'я оточене масою народних сказань. Численні оповіді про зцілення, що походять від ікон Миколи. Є легенди про заступництво моряків і мореплавання, захист від пожежі, про будівництво храмів, про покарання провісників погоди, про допомогу одружених, про дбайливе ставлення до дітей.

Різдвяні свята у Європі розпочинаються саме з дня св.Миколая. У Х столітті в Кельнському соборі в день пам'яті Миколи учням церковно-парафіяльної школи почали роздавати солодощі, а пізніше в Німеччині в будинках почали вивішувати черевики або шкарпетки для того, щоб Святий Миколай поклав дітям подарунки. Ці традиції швидко розповсюдилися по всій Європі. Щоправда, подарунки отримують цього дня лише слухняні діти, а на неслухняних чекають різки. Але в очікуванні свята діти намагаються не пустувати і без подарунків від св. Миколи не залишається ніхто.

Згідно з однією з легенд, у давнину в місті Мира (на південному заході Малої Азії) жив юнак, на ім'я Микола. Він був єдиним сином багатих батьків, але рано осиротів. Микола жив зануреним у світ науки, із дому виходив рідко. Якось від старого слуги юнак дізнався, що одна бідна дівчина, яка жила на околиці міста, не може вийти заміж, бо не має посагу. "У мене є все, що я хочу. А десь поруч страждають люди", - подумав Микола. Він узяв зі скарбниці потрібну суму і під покровом ночі, накинувши темний плащ із каптуром, щоб його ніхто не впізнав, пробрався до будинку дівчини і підкинув пакунок із грошима їй у вікно. Вранці містом пройшла чутка, що приходив ангел небесний.

Ще багато добрих справ здійснив Микола для бідних городян, залишаючись непоміченим і бентеживши все місто. Він непомітно приносив у їхні будинки іграшки та теплі речі для дітей, ліки для хворих. З того часу щороку у грудні святий Миколай приходить на землю і приносить дітям подарунки.