Міжнародний день гір

Міжнародний день гір (International Mountain Day) - проголошено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, прийнято на 78-му пленарному засіданні 20 грудня 2002 року), присвяченій підсумкам Міжнародного року гір. Відзначається щороку 11 грудня, починаючи з 2003 року.

Історія. Міжнародний день гір проголошено 57-ю Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році з метою привернення уваги до проблем розвитку гірських районів планети та необхідності надання допомоги їх населенню. У відповідній резолюції Генасамблеї відзначено особливу актуальність дій, спрямованих на сталий розвиток гірських регіонів. ООН закликала міжнародну спільноту організовувати цього дня заходи на всіх рівнях з метою пропагування значення сталого розвитку гірських регіонів.

Гірські райони займають приблизно 26% Землі. У них проживає близько 12% населення планети. Близько половини з них страждають від нестачі продовольства та хронічного недоїдання, оскільки там важко займатися сільським господарством. У зв'язку з цим населенню рідко вдається забезпечувати себе всім необхідним для існування.

Мешканці гір, особливо жінки та діти, на собі відчувають наслідки нерівномірного розподілу світового багатства. Вони часто стають жертвами збройних конфліктів. Наслідки цих проблем виходять далеко за межі гірських громад і ведуть до локальних війн, поширення тероризму, зростання кількості біженців, втрати людського потенціалу.

Водночас гори є важливим джерелом водної, енергетичної та біологічної різноманітності. Крім того, вони є джерелом таких цінних ресурсів, як корисні копалини, лісові та сільськогосподарські продукти, і відкривають широкі можливості в плані відпочинку. Бувши однією з найбільших екосистем, що становлять складну та взаємозалежну екологію нашої планети, гори мають велике значення для виживання глобальної екосистеми. Проте гірські екосистеми швидко змінюються. Вони сприйнятливі до прискорення ерозії грунтів, зсувів, швидкого звуження довкілля і зменшення генетичного розмаїття. У соціальному плані для населення у гірських районах населення характерна повсюдна бідність і втрата традиційних навичок. У результаті у більшості гірських районів світу відбувається деградація довкілля. Тому інтереси належного управління гірничими ресурсами та соціально-економічного розвитку населення вимагають вживання негайних заходів.

В Україні гори займають 5% території держави. Українські (вони ж Східні) Карпати – частина великої Карпатської системи. Їх висота коливається від 1200 до 1600 м. Найвища частина Українських Карпат – масив Чорногора з кількома вершинами, що перевищують 2000 м. Найвища точка Українських Карпат – гора Говерла (2061 м).

Кримські гори займають крайній південь Кримського півострова. Протяжність зі заходу на схід - 180 км. Тут виділяються три гірські гряди: Головна (з висотами 1200-1500 м), Внутрішня (з висотами 400-600 м) та Зовнішня (з висотами 250-350 м). На гірському масиві Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кош (1545 м).