Міжнародний день солідарності із палестинським народом

Міжнародний день солідарності з палестинським народом – відзначається з 1978 року щорічно, 29 листопада. Встановлений Генеральну Асамблею ООН.

Історія. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічно відзначати 29 листопада як Міжнародний день солідарності з палестинським народом. Цього дня у 1947 році Асамблея ухвалила резолюцію про поділ Палестини.

У резолюції від 1 грудня 2005 року Генеральна Асамблея попросила Комітет зі здійснення невіддільних прав палестинського народу та Відділ з прав палестинців, у рамках проведення 29 листопада Міжнародного дня солідарності з палестинським народом, продовжувати організовувати щорічну виставку на тему "Права палестинців" і запропонувала продовжувати забезпечувати найширшу підтримку та висвітлення проведення цього Дня солідарності.

Палестинський народ

Хто такі палестинці? Народ, який прагне домогтися самовизначення у своїй вітчизні.

Палестина. Люди, які заявляють про своє право на повернення до своїх будинків, з яких вони були вигнані. В результаті воєн 1948 і 1967 рр., породжених зіткненням претензій на землю Палестини, палестинський народ втратив контроль над своєю долею, а нормальне життя палестинців було порушено. Після 1993 року, коли було підписано Декларацію принципів про тимчасові заходи з самоврядування, відома також як "Домовленості Осло", стало можливим мирне врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Скільки всього палестинців? Від 7 до 8 мільйонів. Одні мешкають у районах Палестини, що під управлінням Палестинського органу. Інші живуть на положенні біженців у довколишніх районах. Треті широко розкидані по всій території Близького Сходу, а також проживають у Латинській Америці, Європі та США. Деякі з них є громадянами країн, що їх прийняли.

Де їхнє коріння? У Палестині. На території з давньою історією, де існували великі цивілізації та культури. На землі, що є святою для християн, юдеїв та мусульман. У 1947 році за рішенням Генасамблеї ООН Палестину було розділено. Асамблея передбачала створення незалежних арабської та єврейської держав та встановлення спеціального міжнародного режиму щодо Єрусалиму.

Палестинські біженці

Скільки їх і де вони мешкають? 3,6 мільйона. Близько половини палестинців - це біженці, зареєстровані Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР) та мешканці у секторі Газа, на Західному березі та у Східному Єрусалимі, а також у Йорданії, Сирії та Лівані. Понад 1 мільйон досі живуть у таборах, створених для них у цих районах 50 років тому.

Окупована палестинська територія. Міжнародна спільнота постійно висловлювала через ООН своє глибоке занепокоєння у зв'язку з умовами життя та правами людини палестинського народу в умовах окупації, особливо в роки першого палестинського повстання (1987-1993 рр.) і другої інтифади, що почалася у вересні 2000-го. Ці повстання привернули увагу міжнародної спільноти до тяжкого становища палестинського народу та нагальної необхідності розв'язання питання про Палестину.

Протягом багатьох років ООН займалася питанням про становище на окупованій палестинській території. У численних резолюціях органи ООН порушували, зокрема, питання щодо застосування четвертої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни, про ізраїльські поселення та статус Єрусалиму.

Допомога палестинським біженцям. Протягом 50 років БАПОР допомагає сотням тисяч переміщених осіб, вигнаних із рідних місць і які стали безпритульними внаслідок арабо-ізраїльського конфлікту, надаючи основні послуги щодо продовольства, житла, медичного обслуговування, освіти, професійної підготовки та розвитку громад.

Допомога палестинському народу надають і багато інших установ ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП) та Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО).

Пошук розв'язання питання про Палестину

ООН займається питанням про Палестину з моменту свого створення. Протягом багатьох років це питання розглядалося передусім як проблема біженців. Однак до початку 1970-х років у результаті зростання палестинської національної самосвідомості на передній план вийшли його політичні аспекти.

Це питання неодноразово розглядалося як Генеральною Асамблеєю, так і Радою Безпеки. Зокрема, у своїх резолюціях 242 (1967) і 338 (1973) Рада Безпеки сформулювала принципи забезпечення справедливого та міцного миру та закликала до проведення переговорів для досягнення цієї мети.

У 1974 році Організація звільнення Палестини (ООП) була визнана як представник палестинського народу Генасамблеєю, де їй було надано статус спостерігача. Як спостерігач ООП бере участь у всій діяльності Асамблеї та бере участь у міжнародних конференціях, що скликаються під егідою ООН. Крім того, Рада Безпеки, починаючи з 1976 року, незмінно запрошувала представника ОВП взяти участь в обговореннях, що проводяться ним, на Близькому Сході, питання про Палестину та пов'язаних з цим питань. Згодом Генасамблея надала Палестині додаткові права та привілеї, пов'язані з участю.

За матеріалами сайту ООН