Новруз Байрам

Новруз Байрам - це важливе свято нового року за астрономічним сонячним календарем в іранських і тюркських народів і одна з чудових народних традицій азербайджанців. Новруз - свято весни, настання нового року. Азербайджанці перед святкуванням Новрузу, відзначають чотири дні зими, які символізували закінчення Старого і настання Нового року.

У багатьох мусульманських країнах святкують Новруз. Звичайно ж, з плином часу свято втратило релігійне забарвлення, а оскільки прихід весни практично у всіх народів асоціюється з радістю, достатком і початком нового життя, то для багатьох людей це свято стало просто днем довгоочікуваної зустрічі весни.

Новруз Байрам починається або 20 березня, або 21 березня, у день весняного рівнодення, коли дні та ночі рівної довжини, і присвячений він закінченню зими і приходу весни.

Нині свято відзначають 21 березня як офіційний початок нового року за астрономічним сонячним календарем в Ірані та Афганістані. Святкування відбувається 21 березня в Узбекистані, Туркменістані, Таджикистані, Азербайджані, Албанії, Киргизії, Македонії, Туреччині. У Казахстані відзначають 21-23 березня.

Історія. Свято має давню історію, яку можна простежити до шумерів і вавилонської цивілізації. У першому письмовому джерелі зазначається, що Новруз виник у 505 році до нашої ери. У стародавньому Вавилоні він тривав протягом 12 днів. Кожного з 12 днів проводилися свої ритуали (обряди, церемонії), розваги.

У стародавньому зороастрійському календарі свято Новруз одне з найсвященніших свят. Відновлення весни мало духовне значення, яке символізувало тріумф добра над злом і радості над сумом.

До наших днів зберігся звичай розпалювати ритуальні багаття, запалювати смолоскипи та свічки (зороастрійці були вогнепоклонниками і вважали вогонь життєвою силою), фарбувати яйця (як символ зародження нового життя), пророщувати зерна пшениці або ячменю і ставити їх на святковий стіл разом із різноманітними солодощами. Свято увібрало в себе й деякі язичницькі традиції, обряди та ритуали.

Традиції. У кожному регіоні традиції та обряди свята різні, але їх поєднують багато особливостей. У більшості регіонів перед святом готують символічний вогонь та воду, традиційні танці закінчуються перестрибуванням вогнищ та струмків. В Азербайджані традиційні танці відбуваються за чотири середи перед святкуванням Новрузу, а в Ірані такі танці відбуваються в останню середу перед Новрузом, відому під назвою Чаршанбех Сурі або Чаршанбех-е Аташ. У багатьох місцях проведення заходів сім'ї запасаються водою в останню середу року, а в Киргизстані всі тари в домі мають бути наповнені, сподіваючись, що це принесе достаток у дім у новому році і віджене негаразди. Іншою особливістю Новрузу є відвідування кладовища перед святом, куди люди приносять свічки, поминаючи тим самим померлих. У Казахстані перед святом ставлять дві свічки перед вхідними дверима будинку. В Азербайджані цей обряд відбувається на другий день Новрузу, відомий як Батьківський день.

Новруз Байрам (азерб. Novruz bayramı - Новруз-байрам) - це велике свято, що має особливе місце в етнокультурі азербайджанського народу. Новорічні свята в Азербайджані зазвичай починаються за кілька днів до Новрузу здійсненням різних обрядів людьми. Вирощування паростків пшениці на знак достатку і процвітання, приготування новорічних солодощів, генеральне прибирання будинків, ілюмінація громадських місць і зустрічі з друзями, знайомими і сусідами входять до числа традицій Новрузу в Азербайджані.

Ще однією загальною традицією Новрузу є приготування святкового столу, на якому розміщують низку символічних предметів. Залежно від регіону святкові столи відрізняються, але є й загальні особливості: вода, свічки, блюдо із зеленими паростками (або сабзі-зелень), традиційна страва, складена з пророслої пшениці, дзеркал, яєць і різних фруктів. Ці предмети символізують непорочність, світло, достаток, щастя і родючість у Новому році. Святковий стіл в Ірані за звичаєм співвідноситься з "Софрех-е Хафт Сін", на столі повинні бути присутніми сім страв, назва яких починається з літери "с". Подібної традиції дотримуються і в Індії.

В Узбекистані цього дня відбуваються народні гуляння, наприклад, гра Копкарі, бої та кінні стрибки. Цих традицій дотримуються в Киргизстані, під час гулянь демонструють мистецтво верхової їзди за участю місцевих спільнот у таких кінних забігах, як Киз куумай (змагання, в якому вершник повинен наздогнати дівчину верхи на коні), Еніш (боротьба вершників) і Жамби Атуу (стрільба з лука). До інших традицій Новрузу відносяться місцеві вуличні вистави, цирк в Ірані під назвою Банд Базі, а також спортивний захід Буз Каші в Афганістані, який полягає в тому, що вершники використовують для гри обезголовлену тушу козла.

30 вересня 2009 року свято Новруз Байрам занесли до списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини. 23 лютого 2010 року Організація Об'єднаних Націй оголосила 21 березня Міжнародним днем Новруза.

Фото: iStock/Global Images Ukraine