Великдень - Свято Світлого Христового Воскресіння

Великдень, також Воскресіння Христове, Світле Христове Воскресіння - найдавніше і найважливіше християнське свято.

Історія. Слово "пасха" прийшло з давньогрецької мови, яка, своєю чергою, запозичила слово з давньоєврейської, і означає "проходження", "визволення". Тобто свято Воскресіння Христового означає проходження від смерті до життя і від землі до неба. День святкування Великодня встановлено Першим Вселенським Собором 325 року.

Православні помісні церкви визначають дату святкування Великодня за так званою олександрійською пасхалією. Вона має припадати на першу неділю після першого повного місяця, починаючи з 30 березня.

У Євангелії сказано, що на третій день після поховання Христа, рано вранці в неділю, кілька жінок-мироносиць (Марія, Саломія, Іоанна) пішли до гробу, щоб принести пахощі, призначені для тіла Ісуса. Підійшовши, вони побачили, що великий камінь, який загороджував вхід до гробу, відвалений, гроб порожній, а на камені сидить Ангел. Вигляд його був як блискавка, і одяг його був білий, як сніг. Злякавшись Ангела, жінки затремтіли. Ангел же сказав: "Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте: Ісуса розп'ятого. Його немає тут. Він воскрес, як сказав". Зі страхом і радістю поспішили жінки сповістити апостолів про побачене. "І ось, Ісус зустрів їх і сказав: Радійте! І вони, приступивши, вхопилися за ноги його й поклонилися йому. Тоді каже їм Ісус: Не бійтеся; ідіть, сповістіть братам моїм, щоб йшли в Галілею, і там побачать мене". І воскреслого побачили його учні.

З апостольського часу церква звершує пасхальне богослужіння вночі. Незадовго до опівночі у Велику суботу служиться Полунощниця. Священник знімає Плащаницю з гробу, вносить її у вівтар через Царські врата і поміщає на престол, де вона залишається сорок днів, до Вознесіння Господнього. Хресний хід, що здійснюється у великодню ніч, - це хода церкви назустріч воскреслому Спасителю. Хресний хід відбувається навколо храму під час безперервного дзвону дзвонів, під час співу "Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели співають на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити". Обійшовши навколо храму, хресний хід зупиняється перед зачиненими дверима вівтаря ніби біля входу до Гробу Господнього. І лунає радісна звістка: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолавши, і тим, хто в гробах, життя дарував". Двері відчиняються, ті, хто молиться, входять до храму, і починається спів великоднього канону.

Великдень святкується сім днів, тобто весь тиждень, і тому цей тиждень називається Світла великодня Седмиця. Кожен день тижня теж називається світлим: Світлий понеділок, Світлий вівторок тощо. У Світлу неділю (Воскресіння Христове, Великдень) православні вітають одне одного привітанням "Христос воскрес!" і відповіддю "Воістину воскрес!"

Звичай дарувати один одному на Великдень фарбовані яйця з'явився ще в I столітті від Різдва Христового. Церковний переказ свідчить, що в ті часи було прийнято, відвідуючи імператора, приносити йому дар. І коли бідна учениця Христа, свята Марія Магдалина прийшла в Рим до імператора Тиверія з проповіддю віри, то подарувала йому просте куряче яйце. Тиверій не повірив у розповідь Марії про Воскресіння Христа і вигукнув: "Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним". Тут же на очах імператора сталося диво - яйце стало червоним, засвідчуючи істинність християнської віри.

Наступний за Великоднем понеділок в Україні є вихідним днем.