Святвечір

Святий вечір (Святвечір, Багата кутя) - одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. Дата святкування різними церквами залежить від дати святкування Різдва. Західні й східні церкви, які використовують григоріанський і новоюліанський календар, відзначають Святий Вечір 24 грудня, а східні церкви, які використовують юліанський календар, - 6 січня.

З 2023 року Святвечір українці святкуватимуть за новим юліанським календарем. Якщо до цього віряни відзначали Святвечір 6 січня, то після переходу на новий календар його святкують 24 грудня.

Історія свята. Назва походить від слова "сочиво" (спочатку - пшеничні зерна, розмочені водою). Сочивом або кутею (готують із зерен пшениці або ячменю з додаванням меду, а також найчастіше горіхів, родзинок, маку, сухофруктів), повинні, за приписом церкви, харчуватися в цей день християни.

Святвечір (або Багата кутя) - останній і найсуворіший день 40-денного посту, оскільки впродовж усього дня 6 січня не можна нічого вживати в їжу аж до появи першої зорі на небі (як символу зорі Вифлеємської, що привела волхвів до колиски немовляти Христа й сповістила весь світ про появу на світ Сина Божого). Також вважалося, що цього дня слід миритися всім ворогуючим.

В українців християнські традиції тісно перепліталися з давніми язичницькими звичаями. Один з основних - ставити у святий кут дідух (коляду), що являє собою сніп жита, пшениці або вівса. Іноді в сніп вставляли ще й серп, граблі або косу. Символізував дідух урожай і достаток.

За старовинним звичаєм, стіл посипали сіном, що говорило про те, що Ісус народився не в царських хоромах, а в яслах хліва серед тварин. Потім стелили білосніжну скатертину, а в центрі ставили головну обрядову страву - кутю. Вважалося, що якщо зварена кутя виходила з верхом, то це до врожаю, а в домі пануватиме щастя. З куті ж і слід починати святкову вечерю. Загалом на столі ввечері має бути 12 пісних страв (на честь 12 апостолів). Обов'язковими вважаються пісний борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар (компот із сушених груш, яблук, слив, вишень). Наші предки вірили, що саме цього вечора, як ніколи, гуляє нечиста сила. Тому до наших днів збереглася традиція перед вечерею на кожен куток столу класти по зубчику часнику, який оберігає від злих сил.

Також у Різдвяний Святвечір заведено згадувати померлих і живих родичів. Для померлих, які, як вважалося, цього вечора приходять у гості з того світу до живих, залишали на ніч на столі кутю, а також залишки їжі. До живих родичів відправляли з кутею дітей. Приймаючи прислану, господарі передавали кутю і зі свого столу.

Також цього вечора робили й деякі прогнози. Так, наприклад, вважалося, що зоряне небо перед Різдвом обіцяє врожайний рік.

Святвечором відкривається період зимових обрядів. Так, починаючи з вечора 6 січня, колядують. Домівками ходять діти й співають пісні-колядки, в яких несуть благу звістку про народження Христа Спасителя, прославляють Ісуса та бажають господарям здоров'я, щастя, добробуту, щедрого врожаю, за що отримують певну винагороду. На знак подяки господарі обдаровують колядників солодощами та монетами.

Святвечір - це насамперед родинне свято, коли в оселі панує мир, спокій і злагода.