Суккот

Суккот - свято кущів у євреїв - одне з основних свят єврейського народу, що розпочинається 15 числа місяця тишрей (восени). У дні Суккот, який називається "Час нашої радості", євреї живуть у вкритих гілками тимчасових будовах, які називаються сукка, у яких святкують і славлять Всевишнього всі сім днів свята в пам'ять про поневіряння євреїв по Синайській пустелі.

Історія свята. Суккот - юдейське свято, яке відзначають 15-го дня місяця тишрей (кінець вересня - кінець жовтня). Суккот триває 7 днів. В юдаїзмі це один із трьох визначних днів, Шалош Реґалім, коли історично єврейське населення подорожувало до Єрусалимського храму.

Джерела Суккот є історичними та сільськогосподарськими. Той, що згадується в Книзі Виходу, є сільськогосподарським за своєю природою - "Свято врожаю" - і відзначає кінець врожаю, а отже, сільськогосподарського року в Ізраїлі. Історично Суккот відзначає сороколітній період, протягом якого діти Ізраїлю блукали пустелею, живучи в тимчасових притулках.

Слово суккот (івр. סוכות) є множина від єврейського слова сукка (івр. סוכה), що означає курінь.

Сукка - це тимчасове житло, в якому фермери мешкали під час збирання врожаю. Як зазначено в Книзі Левіта сукка нагадує юдеям про курені, в яких стародавні ізраїльтяни кочували впродовж 40 років по пустелі після Виходу з рабства в Єгипті.

Згідно з галахою, стіни сукки можуть бути зроблені з будь-якого матеріалу, включно з деревом, брезентом, штукатуркою або звичайними стінами зі скла чи алюмінію. Сукка може стояти самостійно або включати кілька стін будівлі. Перед Суккот євреї будують курені і кожен живе в ньому протягом цілого свята. Сукку прийнято, у міру можливості, прикрашати. Тут сім'ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сукка, побудована поблизу синагоги, використовується чоловіками, які вивчають Тору, а також для трапез із кіддушами, обрядів обрізання та Викупу першого сина в родині.

Сьомий день Суккот називається Хоша'на Рабба (Велика Хошана), який має свої особливі закони. Щодня чоловіки читають благословення, тримаючи в руках лулав і етрог. В Ошана-Раба на Небесах "закриваються" всі особисті справи, розпочаті в Рош а-шана. У Сукот Всевишній судить не кожного окремо, а весь світ загалом, вирішуючи, скільки дощу випаде цього року, скільки плодів принесуть дерева, яким буде врожай.

У сьомий день Суккот остаточний вирок скріплюється печаткою. Тому Ошана-Раба почасти нагадує Йом Кіпур. Як і в Йом-Кіпур, цього дня особливо важливі каяття і молитва. Кульмінацією Суккот є восьмий день під назвою Шміні Ацерет (затримайтеся на восьмий).

Традиції свята Суккот. Один із найважливіших законів Суккот - міцва "чотирьох рослин", коли з'єднують разом лулав - довгу гілку фінікової пальми, яка не розпустилася, етрог - цитрон, адассім - гілочки пахучої миртової мирти й аравот - гілки скромної верби та вимовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов'язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім.

Етрог. Як етрог поєднує приємний смак і чудовий аромат, так і серед народу Ізраїлю є люди, які глибоко вивчили Тору і виконують всі заповіді.

Лулав. Як фініки мають приємний смак, але позбавлені запаху, так і в народі Ізраїлю можна знайти тих, хто вивчає Тору, не роблячи при цьому добрих справ.

Адассім. Як мирт має чудовий аромат, але не смак, так і серед народу Ізраїлю є такі, хто творить добрі справи, але не вивчає Тору.

Аравот. Як верба позбавлена смаку і запаху, так і серед євреїв є ті, хто не вивчає Тору і не робить добрих справ.

Таким чином, внутрішній сенс цієї міцви - в об'єднанні всіх євреїв, якими б вони не були.

Фото: iStock/Global Images Ukraine