RU

Жозе Мануель Баррозу

Ексголова Європейської комісії

Жозе Мануель Баррозу
Джерело фото: LIGA.net
Дата народження: 23.03.1956

Жозе Мануел Дурау Баррозу – португальський політик, президент Європейської комісії (2004-2014), прем'єр-міністр Португалії (2002–2004), міністр закордонних справ Португалії (1992–1995).

Місце народження. Освіта. Народився у Лісабоні (Португалія). У 1978 році закінчив юридичний факультет Лісабонського університету. У 1981-му здобув ступінь магістра політичних наук у Женевському університеті. Пізніше здобув ступінь доктора філософії у найбільшому американському католицькому Джорджтаунському університеті. Баррозу – почесний доктор низки європейських університетів. Проходив короткі курси у нью-йоркському Колумбійському університеті, Міжнародному університеті у Люксембурзі та Європейському університеті у Флоренції.

Кар'єра. Викладав на юридичному факультеті Лісабонського університету, був асистентом викладача в Женевському університеті, професором, що приходить у Джорджтаунському університеті, очолював факультет міжнародних відносин у приватному лісабонському університеті. У 1979 році заснував Асоціацію університетів з питань сучасних європейських досліджень.

Політикою захопився після Революції гвоздик у 1974 році, під час якої в Португалії було повалено фашистський режим. Баррозу приєднався до ліворадикального маоїстського угруповання і брав участь у студентських страйках та мітингах. Порвав зв'язки з маоїстами у 1977-му.

У 1980 році вступив до однієї з найвпливовіших у країні правоцентристської Соціал-демократичної партії.

У 1985-му став заступником статс-секретаря в Міністерстві внутрішніх справ (уряд соціал-демократів).

У 1984-му отримав посаду статс-секретаря із закордонних справ та співробітництва при Міністерстві закордонних справ.

1992-1995 рр. - міністр закордонних справ. Після поразки соціал-демократів на виборах став деканом факультету міжнародних відносин Лісабонського університету. Крім того, у 1995-1999 роках Баррозу очолював факультет міжнародних відносин Університету Лусіаду.

1995-1996 рр. – голова зовнішньополітичного комітету португальського парламенту. Загалом обирався до парламенту шість разів, починаючи з 1985 року.

У 1999-му був обраний головою Соціал-демократичної партії і став лідером опозиції. У 2002-му повернув партію до влади. Переобирався головою партії тричі.

1999-2002 рр. – віцепрезидент Європейської народної партії.

2001-2005 рр. – віцепрезидент Міжнародної партії демократів-центристів.

2002-2004 рр. – прем'єр-міністр Португалії.

З 23 листопада 2004 року по 1 листопада 2014 року – голова Європейської комісії (повторно Європарламент схвалив кандидатуру Баррозу 16 вересня 2009-го).

Автор численних публікацій на теми політики, міжнародних відносин, Європейського Союзу.

Погляди та оцінки. Попри успіхи Баррозу на політичній сцені в Португалії та ЄС, у пресі його нерідко називали слабким політиком, який не вміє налагоджувати спілкування. Його також характеризують як переконаного європейця та друга США. Підтримав вторгнення США до Іраку, хоча згодом критикував експансію.

Реформи Баррозу, спрямовані на утримання дефіциту держбюджету у межах 3%, встановлених Євросоюзом, спровокували масові акції протесту.

Баррозу з кінця 1980-х брав участь у міжнародних дипломатичних миротворчих місіях в Анголі, Східному Тиморі, Конго, країнах колишньої Югославії, Танзанії та Лівії. Крім того, приділяв увагу положенню невизнаних республік на території колишнього СРСР: Південної Осетії, Абхазії та Придністров'я. Він був проти визнання їхньої незалежності на підставі проведених усередині цих країн референдумів, проте підтримав проголошену Чорногорією у 2006 році незалежність. Після конфлікту в Південній Осетії у 2008 році Баррозу брав участь у переговорах щодо виведення російських військ із території Грузії.

За Баррозу Євросоюз поповнився Румунією та Болгарією, при ньому велися переговори про вступ до ЄС Туреччини, не увінчалися успіхом референдуми щодо ухвалення Євроконституції.

Після початку світової фінансової кризи восени 2008 року заявив про те, що головним заходом боротьби з нею має стати скорочення витрат на соціальне забезпечення. Ліві фракції Європарламенту звинувачують Баррозу у підтримці ринкового лібералізму, який спричинив кризу.

У 2006 році журнал "European Voice" назвав Баррозу "Європейцем року".

Нагороди. Кавалер Великого хреста ордена Вітаутаса Великого (Литва), нагороджений болгарським державним орденом "Стара планина" І ступеня.

Сім'я. Одружений на Маргариді Соуза Ува. Є троє синів - Луїш, Гільєрмі та Франсішка.

Хобі. Філософія Петера Слотердайка.

22.02.2024 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 19 Квітня 2024г (Пт):