Макаревич Андрій

Андрій Вадимович Макаревич - радянський і російський музикант, співак, композитор, бард, автор текстів до пісень, продюсер, телеведучий, художник-графік, архітектор. Лідер легендарного гурту "Машина времени", який є найстарішим рок-гуртом у Росії, що досі є активним. Заслужений артист РРФСР. Народний артист у Росії. Ведучий передачі "Смак" (1993-2005 на Першому каналі, 2018-2022 на YouTube).

Місце народження. Освіта. Народився в Москві в родині відомого архітектора, графіка за покликанням і музиканта-аматора Вадима Макаревича.

Андрій Макаревич закінчив московську спецшколу з англійським ухилом, що в майбутньому допомогло йому співати і складати пісні англійською мовою. 1970 року вступив до Московського архітектурного інституту, з якого його відрахували 1974-го за установкою "очистити ряди радянських студентів від волохатої нечисті". 1975 року поновився в МАрхІ (на вечірнє відділення), паралельно, до 1979-го, працюючи в проектному інституті "Гіпротеатр".

Кар'єра. Кінець 1960-х - 1970-ті. З раннього дитинства навчався в музичній школі грі на фортепіано, але кинув. У 12 років почав активно займатися на гітарі. У шкільні роки створив гурт "The Kids", що працював у стилі кантрі, фолк-рок. Ансамбль змінив стилістику і склад після того, як Андрій почув альбом "The Beatles" "А Hard Day's Night".

У 1969-му Андрій зібрав ансамбль "Time Mashines", який виконував кавер-версії "бітлівських" і "роллінгівських" пісень і став популярним у колах московської інтелектуальної "хіпівської" молоді. За кілька років гурт записав власні пісні: "Продавець щастя", "Пісня солдата", "Допоможіть", "Останні дні" та п'єсу "Я бачив цей день".

У 1974 році "Time Mashines" було перейменовано на "Машину часу". Тоді ж узяла участь у зйомках кінофільму "Афоня" (режисер - Георгій Данелія). У 1976-му посіла перше місце на фестивалі "Пісні молоді" в Таллінні. Того ж року в телестудії програми "Музичний кіоск" кілька доброзичливців на свій страх і ризик записують пісні "Машины времени": "Круг чистой води", "Ты или я", "Из конца в конец", "Черно-белый цвет", "Марионетки", "Флаг над замком", "Летучий голландець". Запис "на ура" розходиться по всьому Радянському Союзу, гурт стає популярним у найвіддаленіших куточках країни.

У 1978 році "Машина часу" бере участь у фестивалі "Весна УПІ" у Свердловську та готує програму "Маленький принц". У 1979-му працює в Московському гастрольному театрі комедії, а в трудовій книжці Андрія Макаревича з'являється запис, який офіційно зафіксував його статус музиканта: "Концертна організація "Росконцерт", артист".

Гурт готує нову концертну програму з піснями, які згодом стануть класикою російського року: "Поворот", "Право", "Ах, що за місяць", "Сніг", "Свічка", "Буде день", "Три вікна".

1980-е. У 1980 році "Машина времени" переходить до "Росконцерту" і отримує офіційний статус рок-гурту. Починається бурхливе гастрольне життя. На фестивалі в Тбілісі "Весняні ритми - 80" "Машина времени" ділить першу премію з групою "Магнетик Бенд". Спілка журналістів відзначає високу поезію Андрія Макаревича спеціальною премією. На диску "С Новым 1980 годом" (студія "Мелодия") виходить пісня "Снег".

У 1980-му пісня "Поворот" (музика - Олександр Кутиков, слова - Андрій Макаревич) стає піснею року і тримається на першому місці хіт-параду газети "Московский комсомолец" протягом 18 місяців. "Машина времени" робить нову редакцію програми "Маленький принц" і бере участь у зйомках кінофільму "Душа" Олександра Стефановича.

У 1986-му Андрій Макаревич записує "Unplugged" (альбом акустичних пісень у власному виконанні), після чого одразу ж отримує запрошення на роль Миколи Ковальова в кінофільмі Олександра Стефановича "Почни спочатку".

"Машина времени" записує музику до кінострічки Дмитра Свєтозарова "Прорив", з яким пізніше співпрацювала у фільмах "Швидкість", "Пси", "Без мундира", "Арифметика вбивства", "Танцюрист".

У 1987 році "Машина времени" виїжджає на гастролі до Польщі, потім - до Японії, США, Болгарії, Іспанії, Мозамбіку.

У 1988-му гурт відзначає 20-річчя в Лужниках. Режисер Микола Орлов знімає про цей концерт фільм "Рок і фортуна. XX років "Машине времени".

Пост-СРСР. У 1991 році "Машина времени" виступає на міжнародному фестивалі "Музиканти світу - дітям Чорнобиля" в Мінську, "Акції солідарності з програмою "Взгляд". Всупереч своїм переконанням не брати участі в політичних акціях, Андрій Макаревич виступає на барикадах 20 серпня 1991 року перед захисниками Білого дому, тим самим підтримавши Бориса Єльцина.

У 1993-му "Машина времени" святкує 25-річчя святковим концертом на Красній площі. Того ж року Андрій Макаревич засновує, а згодом і очолює телекомпанію "Смак", стає ведучим популярної програми "Смак", у якій щотижня показує одну з граней свого таланту: кулінарію. Також компанія "Смак" випускає понад 15 телепрограм.

У 1998-му в СК "Олімпійський" святкується 30-річчя "Машины времени".

У 2002 році Андрій Макаревич засновує "Оркестр креольського танго", до якого входять найкращі джазові музиканти країни. Відтоді Андрій активно гастролює і записує музику як з "Машиной времени", так і з "Оркестром креольського танго".

11 грудня 2003 року Андрій Макаревич відзначає 50-річчя в ГЦКЗ "Россия" святковим концертом, який транслює в прямому ефірі "Первый канал".

У 2004 році "Машина времени" відзначила 35-річчя святковим концертом на Красній площі. Перед музикантами стояло складне завдання - вибрати 35 із понад 400 пісень гурту і сольного репертуару Андрія Макаревича.

Громадянська позиція. У грудні 2010 року Макаревич разом із Борисом Гребенщиковим, Володимиром Шахріним, Олександром Ф. Скляром, Костянтином Кінчевим та Євгеном Федоровим підписав лист до президента РФ Дмитра Медведєва із закликом про справедливий розгляд справи Михайла Ходорковського.

3 лютого 2012 року був офіційно зареєстрований як довірена особа кандидата у президенти РФ Михайла Прохорова.

Влітку 2012 року Макаревич став одним із учасників так званої "Прогулянки письменників" - опозиційної акції, що відбулася у Москві.

6 серпня 2012 року в газеті "Московский комсомолец" було опубліковано відкритий лист Андрія Макаревича до Володимира Путіна. У листі Макаревич говорить про різке зростання останніми роками рівня корупції в країні, вимагання чиновниками відкатів, непрацездатність суду, який сьогодні - "або машина для покарання неугодних, або апарат для прийому грошей від позивача". Макаревич закликав президента особисто втрутитися в те, що відбувається.

Також Макаревич підписав звернення на захист учасниць гурту Pussy Riot.

27 жовтня 2012 року на з'їзді політичної партії "Громадянська платформа" Макаревича було обрано до її федерального цивільного комітету.

У 2013 році підтримав кандидатуру Олексія Навального на виборах мера Москви.

Від самого початку подій на Євромайдані Андрій Макаревич виступав на його підтримку. Критично висловлювався про висвітлення подій про Євромайдан у російських засобах масової інформації. Після втечі Януковича музикант назвав приховування того, що сталося на території Росії, ганьбою перед усім світом.

Виступав проти анексії Криму Росією. Назвав розмови щодо повернення Криму до складу Росії провокаціями.

Брав участь 15 березня 2014 року у Марші миру в Москві проти можливої війни України з Росією.

12 серпня 2014 року Макаревич зустрівся з мешканцями звільненого Слов'янська та дав благодійний концерт у Святогірську, за що його хотіли визнати персоною нон грата у Росії.

6 липня 2018 року брав участь у концерті на підтримку ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

У 2022 році переїхав до Ізраїлю, де живе в мошаві Керем Магараль.

Хобі. З юності захоплюється підводним плаванням (дайвінгом), риболовлею, кулінарією, подорожами, вивченням дикої природи і колекціонуванням хороших книг.

У Московському архітектурному інституті Андрій здобув чудову школу графіки, з 1970 року займається графікою в змішаній техніці, що є його ноу-хау, і в глибині душі вважає себе "художником, який іноді займається музикою". Починаючи з 1989-го, відбулося понад три десятки персональних виставок Андрія Макаревича в Москві, Санкт-Петербурзі, Італії.

Особисте життя. Перша дружина – Олена Ігорівна Глазова (Фесуненко) – дочка відомого радянського політоглядача Ігоря Фесуненка, шлюб розпався через три роки (1976-1979).

Друга дружина - Алла Михайлівна Макаревич (у дів. Голубкіна), у 1987 році народився їхній син Іван, потім подружжя розлучилося.

Два роки (1998-2000) Макаревич жив із журналісткою (і пресаташе "Машини часу") Ганною Різдвяною, яка у 2000 році народила доньку Аню.

Третя дружина – Наталія Миколаївна Голуб (1968 р.н.), гример, стиліст, фотохудожник. 31 грудня 2003 року Макаревич офіційно одружився втретє. Розлучився у 2010 році.

Четверта дружина – Ейнат Кляйн (1984 р.н.), ізраїльська журналістка, фотограф та гід. У грудні 2019 року Макаревич одружився офіційно вчетверте.

У Андрія Макаревича четверо дітей: Дана (нар. 1975) – позашлюбна дочка; проживає у місті Філадельфія, підтримує стосунки з батьком, юрист, одружена з американським бізнесменом. Іван Макаревич (нар. 1987) – російський актор. Ганна Різдвяна (нар. 2000) - від стосунків з Ганною Різдвяною. Ейтан (нар. 2022).

Дискографія "Машины времени". Платівка-міньйон із "Тріо Линник" (1974), гнучкі міні-платівки "Пісні з кінофільму" та "Ансамбль "Машина Времени" (Мелодія, 1981), диск-гігант "У добрий час" (1986), подвійний альбом "Річки і мости" (1987), платівка "Десять років потому" (1988), "У круге света" (1989), "Повільна гарна музика" (1989), "Машині часу XX років!" (1991), "Повільна хороша музика" (1991), "Це було так давно. Машина часу. Рік 1978" (1993), "Позаштатний командир Землі" (1993), "Найкращі пісні. 1979-85" (1993), "The Best of" (1993), "Кого ти хотів здивувати" (1995), "Картонні крила любові" (1996), "Відриваючись" (1997), "ХХХ років "Машині часу" (1998), "Місце де світло" (2001), "Машинально" (2004).

Сольні альбоми. "У ломбарду" (1994), "Піонерські блатні пісні" (1996), "Я малюю тебе" (1994), "Пісні під гітару" (1998), "Жіночий альбом" (з групою "Папороть", 1998), "Песни с кінофільма "Перекрёсток" (1999), "И т.д." (з "Оркестром креольського танго", 2002), "Тонкий шрам на улюбленій попі" (з "Оркестром креольського танго", Євгеном Маргулісом, Максимом Леонідовим, Альоною Свиридовой і Тетяною Лазарєвою, пісні Марка Фрейдкіна, 2003), "Штандер" (з "Оркестром креольського танго", 2007), Вино і сльози (з "Оркестром креольського танго", 2012), "Ідиш Джаз", "Хроніка поточних подій" (2013), Хмари (О. Макаревич співає пісні Олександра Галіса Шевченка, 2013), Хмари (О. Макаревич співає пісні Олександра Галіса Шевченка. Макаревич співає пісні Олександра Галича, 2014).

Книги. "Все дуже просто", "Сам вівця", "Вірші та пісні", "Андрій Макаревич: пісні та вірші", "7 міст", "СМАК: зустрічі на кухні", "Що таке дайвінг або акваланги для всіх" (у співавторстві з Юрієм Бєльським), "Місце де світло", "Чоловіча кулінарія", "Спочатку був звук". Авторська збірка, "Те що люди співають дорогою додому". Авторська збірка, "Наше смачне кіно", "Євине яблуко", "Вся проза Андрія Макаревича", "Живі історії", "Нечарівні Казки", "Все ще сам вівця", "Я змія".

01.12.2023 р.