Атамбаєв Алмазбек

Алмазбек Атамбаєв Шаршенович – експрезидент Киргизької республіки, прем'єр-міністр уряду республіки (2010-2011), голова Соціал-демократичної партії Киргизстану. Почесний президент Федерації самбо Киргизстану.

Місце народження. Освіта. Народився 17 вересня 1956 року, в селі Аршан, Ворошилівського району, Фрунзенської області, Киргистан.

У 1980 році закінчив Московський інститут управління за спеціальністю інженер-економіст, організатор управління виробництвом.

Кар'єра. Трудову діяльність розпочав із роботи інженером, а потім провідним економістом на підприємствах міністерства зв'язку Киргизької РСР. У 1981 році переведений на посаду головного інженера дорожньо-експлуатаційного управління №4.

З 1983 був членом Спілки письменників СРСР.

У 1989 році пішов з усіх постів і розпочав кар'єру у бізнесі. Спочатку до 1997 року обіймав посаду директора науково-виробничої фірми "Форум", а згодом з 1997 по 1999 роки генеральний директор АТ "Киргизавтомаш".

З 1999 по 2004 рік обіймав посаду голови ради директорів Промислової групи "Форум".

З 2004 по 2005 роки голова ради директорів Корпорації "Киргизавтомаш". У 2004 році включений до топ-100 багатих людей Киргизстану.

Політична кар'єра. З 1983 року на парламентській роботі призначений редактором та старшим референтом у президії Верховної Ради Киргизької РСР.

З 1987 до 1989 року – заступник голови Первомайського райвиконкому м. Фрунзе.

З 1995 по 2000 роки обраний депутатом Зборів народних представників Жогорку Кенеша – 2-го скликання. Повторно висувався кандидатом у депутати Жогорку Кенеша 3-го скликання своїм округом, але програв вибори. На виборах у президенти Киргизької республіки у 2000 році посів третє місце.

Після Тюльпанової революції в Киргистані в березні 2005 року, з вересня 2005 по квітень 2006 - міністр промисловості, торгівлі та туризму Киргизької Республіки.

З 30 березня 2007 року по 28 листопада 2007 року – прем'єр-міністр Киргистану.

Після Квітневої революції, з 7 квітня 2010 року заступник глави тимчасового уряду з економіки. 13 липня 2010 року подав у відставку.

Виставляв свою кандидатуру на посаду прем'єр-міністра Киргизстану, але не отримав необхідної підтримки у парламенті. Втім, 17 грудня 2010 року затверджений на посаді голови уряду - він став першим прем'єр-міністром країни після ухвалення нової конституції.

З 1 грудня 2011 року по 24 листопада 2017 року – президент Киргизстану.

21 травня 2015 року президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв підписав закон, яким приєднав країну до Євразійського економічного союзу.

Скандали. Президентський термін Атамбаєва ознаменований скандалами, які широко висвітлювалися у киргизькій та міжнародній пресі. Джерелом скандалів найчастіше служили кадрові призначення на високі державні посади осіб із кола особистого обслуговування Атамбаєва – його водіїв, охоронців тощо.

У 2016 році Атамбаєв провів референдум щодо внесення поправок до Конституції. Цю ініціативу представники громадянського суспільства, правозахисники, журналісти, опозиціонери назвали спробою узурпації влади.

Завершальна фаза президентства Атамбаєва (2016-2017 рр.) ознаменована численними цивільними та кримінальними судовими процесами проти журналістів, активістів, опозиційних політиків та правозахисників із боку влади. У деяких судових процесах позивачем виступає особисто Атамбаєв, представляє його інтереси генеральний прокурор Киргизької Республіки. Позови та кримінальні справи торкнулися переважно відкритих критиків режиму.

У 2017 році активіст Еділ Байсалов виступив на пресконференції з інформацією про фальсифікацію та приховування інформації про доходи Атамбаєва.

Взаємини із Росією. Атамбаєв неодноразово позиціював себе як проросійський політик. Він оголосив про вступ Киргизстану до Митного союзу, забезпечив виведення американської військової бази з країни у 2014 році, і говорив про необхідність тісніших економічних відносин з Російською Федерацією, в якій працює принаймні 500 тис. громадян Киргизстану; проте він також висловив побажання, щоб досягти більшої економічної та енергетичної незалежності від Росії.

Кримінальна справа. Генпрокуратура Киргизстану заявила, що є підстави для порушення кількох кримінальних справ проти Атамбаєва. Його кілька разів викликали на допит, але він відмовлявся приїжджати. Атамбаєву інкримінують причетність до незаконного збагачення, незаконне заволодіння земельною ділянкою, корупцію при модернізації ТЕЦ Бішкека у звільненні у 2013 році кримінального авторитету Азіза Батукаєва.

7 серпня 2019-го резиденцію Атамбаєва штурмували спецназівці. 8 серпня його було затримано, після довгих переговорів він здався силовикам. Алзамбек Атамбаєв за допомогою конвою вивезено з резиденції. Алмазбека Атамбаєва ухвалили помістити під варту до 26 серпня.

23 червня 2020 року суд засудив Алмазбека Атамбаєва до 11 років та двох місяців позбавлення волі з конфіскацією держнагород та майна у справі про корупцію.

6 жовтня 2020 року Алмазбека Атамбаєва звільнили із СІЗО після переговорів групи мітингувальників із керівництвом Держкомітету нацбезпеки. 10 жовтня Атамбаєва знову заарештували співробітники ДКНБ за звинуваченням в організації заворушень у Бішкеку напередодні.

30 листопада 2020 року Верховний Суд КР скасував вирок та надіслав справу на новий розгляд до Первомайського районного суду.

4 лютого 2023 року Верховний суд скасував вирок у справі про незаконне звільнення кримінального авторитету Азіза Батукаєва у 2013 році і з цієї причини Атамбаєв, який проходить одним з основних фігурантів і відбував 11-річний термін, був відпущений на волю.

Сім'я. Одружений другим шлюбом із 1988 року. Дружина – Раїса Мінахмедівна Атамбаєва. Лікар, доктор медичних наук. Син Кадир, дочка Алія. Перша дружина – Буажар. У цьому шлюбі народилося четверо дітей: сини Сейітбек, Сейтек та дочки-близнюки Діана та Дінара.

18.09.2023 р.