Болсонару Жаїр

Жаїр Мессіас Болсонару – бразильський політик, військовий, президент Бразилії (2019-2023).

Місце народження. Освіта. Народився 21 березня 1955 року у Гліцеріо, Сан-Паулу, Бразилія.

У 1977 закінчив престижну Військову академію Агульяс-Неграс. Служив у сухопутних силах Бразилії (1971 – 1988), капітан.

Політична кар'єра. Здобув популярність у 1986 році через інтерв'ю журналу "Veja", в якому нарікав на низькі зарплати в армії та звільнення офіцерів через бюджетні скорочення.

У 1988 році в перші роки був обраний до міськради Ріо-де-Жанейро, відтоді сім разів ставав депутатом національного парламенту.

З 1991 член Палати депутатів Бразилії.

У 2014 році на загальних виборах у Бразилії за нього проголосувало найбільше виборців штату Ріо-де-Жанейро (464 тис. голосів).

Змінив багато партій (Християнсько-демократичну, Прогресистську, Реформістсько-прогресистську, Бразильську трабальістську, Партію ліберального фронту).

Член Соціал-християнської партії (PSC) з березня 2016 року, у 2017 році намагався очолити партію "Патріота", але у підсумку у 2018 році вступив до Соціал-ліберальної партії.

У 2018 року висунув свою кандидатуру на президентських виборах. Став першим кандидатом у цій гонці, який зібрав понад 1 мільйон реалів пожертв під час кампанії: за перші 59 днів він у середньому отримував від виборців по 17 тисяч реалів щодня. З моменту арешту пріоритетного кандидата Партії трудящих Лула да Сілви у квітні 2018 року кандидатура Болсонару вела в опитуваннях громадської думки, хоча вони спочатку і пророкували йому поразку у другому турі.

6 вересня 2018 року, спілкуючись з виборцями під час передвиборчого мітингу в місті Жуїс-ді-Фора, отримав ножове поранення в живіт і був доставлений до лікарні, де переніс дві термінові операції.

7 жовтня 2018 року отримав за підсумками президентських виборів 46,06% голосів та вийшов у другий тур разом із кандидатом Партії трудящих Фернанду Аддадом, якого підтримали 29,24% виборців. Переміг у другому турі, отримавши 55,13% голосів виборців.

У 2022 році, на виборах президента Бразилії, лідер лівих Луїс Інасіу Лула да Сілва з мінімальною перевагою переміг чинного главу держави Жаїра Болсонара.

Погляди. Відомий своїми вкрай правими, націоналістичними та консервативними поглядами та скандальними заявами. Зокрема, він є затятим прихильником військової диктатури та репресій 1964-1985 років, виправдовує тортури та страти як "законну практику" та закликає до їх застосування. Своє голосування за імпічмент Ділме Русеф він присвятив діячеві військового режиму, який керував програмою тортур політв'язнів - серед тисяч підданих їм людей була і тодішня "міська партизанка" Ділма Русеф.

Є непримиренним критиком сучасної демократії та лівих сил. Неодноразово виступав із заявами, які розцінювали як расистські, гомофобні та женоненависницькі: називав чорних активістів "тваринами, яким настав час у зоопарк", критикує квоти та іншу підтримку дискримінованим групам, вкрай негативно налаштований до прав ЛГБТ, часто ображає жінок-політиків. За покинуту ним під час суперечки з депутатом Марією ду Росаріу (яка назвала його "ґвалтівником") зауваження, що "вона навіть не гідна бути ним зґвалтованою", був засуджений судом до штрафу за моральну шкоду. Виступає за економічно ліберальний курс, проти земельної реформи, секуляризму та легалізації наркотиків.

Зразками для наслідування він називав перуанського президента Альберто Фухіморі, який розігнав парламент і засудженого за численні злочини, і Дональда Трампа, перемогою якого з правопопулістськими гаслами він надихається.

Цитати. Про демократію: "Я - прихильник диктатури. Ми ніколи не вирішимо серйозних національних проблем із цією безвідповідальною демократією".

Про тортури і страту: "Смертна кара перешкоджатиме злочинності. Я ніколи не бачив, щоб хтось, хто був страчений на електричному стільці, знову вбив когось. Смертна кара повинна застосовуватися у разі будь-якого умисного злочину".

Про схожість із Трампом: "Трамп зіткнувся з тими ж нападками, з якими стикаюся і я - що він гомофоб, фашист, расист, нацист, - але люди вірили в його платформу, і я вболівав за нього".

Про гомосексуальність: "Я хотів би, щоб мій син помер в результаті нещасного випадку, ніж став геєм".

Про жінок і свою єдину дочку: "У мене п'ятеро синів. Четверо народилися чоловіками, а в останньому випадку я дав слабину - і вийшла жінка".

Депутату Марії до Росаріо Болсонару повідомив, що вона "не варта, щоб він її зґвалтував".

По відношенню до афро-нащадків: Мешканців бразильських сіл, населених нащадками темношкірих рабів, Болносару назвав "тваринами, негідними навіть розмножуватися".

Сім'я. Одружений втретє. Має п'ятьох дітей. Його першою дружиною була Рожерія Больсонаро (від якої у нього троє синів: Флавіо, Карлос та Едуардо). Його другий шлюб був з Аною Крістіною (від якої в нього є один син, Ренан). Його третьою та нинішньою дружиною є Мішель де Паула Фірдо Рейнальдо Больсонаро, від якої у нього є його єдина дочка Лора.

21.02.2024 р.