Далай-лама XIV

Далай-лама XIV (духовне ім'я - Нґаванґ Лобсанґ Тенцзін Ґ'яцо; ім'я при народженні - Лхамо Дхондруб) - духовний лідер послідовників буддизму Тибету. Лауреат Нобелівської премії миру (1989). До 27 квітня 2011 року також очолював уряд Тибету у вигнанні (його змінив Лобсанг Сангай).

Буддисти Тибету вірять, що Далай-лами є втіленнями на землі Авалокітешвари (Ченрезі), Бодхісаттви Співчуття; вони народжуються тут, щоб служити людям. 

Місце народження. Освіта. Далай-лама XIV народився 6 липня 1935 року в бідній селянській родині в маленькому селі Такцер, розташованому на північному сході Тибету в провінції Амдо. Нині ці землі входять до складу китайської провінції Цінхай. Його батько Чойкьон Церінг та мати Сонам Цомо (її ім'я було надалі змінено на Дікі Церінг), займалися вирощуванням вівса, пшениці та картоплі. При народженні він отримав ім'я Лхамо Дхондруб "богиня, яка виконує бажання". У Тибеті при виборі імен не враховують стать дитини, тому майбутній Далай-лама отримав жіноче ім'я. Лхамо був дев'ятим із шістнадцяти дітей у сім'ї (вижили – сім). Найстаршою була його сестра Церінг Дролма. Старший брат, Тхубтен Джигме Норбу, був визнаний реінкарнацією високого лами Такцер Рінпоче, і надалі став настоятелем одного з найзнаменитіших монастирів Тибету - Кумбум. Ще один брат Лобсанг Самтен теж став ченцем.

У 1909 році Далай-лама XIII, здійснюючи паломництво по святих місцях, відвідав село Такцер. Він наголосив на красі цього місця і сказав, що хотів би повернутися сюди знову. У 1937, вже після смерті Далай-лами XIII, до села Такцер прибула особлива група лам, яка шукала його нове втілення. Після відповідних випробувань (зокрема, коли йому показали різні реліквії та іграшки попереднього Далай-лами, він сказав: "Це моє, це моє!") дворічний Лхамо Дхондруб визнаний реінкарнацією свого попередника. Сам Далай-лама XIV вважає, що не всі інкарнації далай-лам були справжніми. Він упевнений, що є втіленням Далай-лами V (якого в Тибеті називають за заслуги "Великий П'ятий"), тому що в дитинстві він мав дуже багато яскравих снів, пов'язаних з цим минулим життям.

Далай-лама навчався з шести до двадцяти п'яти років від народження, щоб отримати вищий науковий ступінь геше-лхарамба ("доктора буддійської філософії"). У віці двадцяти чотирьох років він склав попередні іспити в трьох головних монастирських тибетських університетах: Дрепунге, Сері і Гандені. Завершальні іспити відбулися у головному храмі Лхаси під час щорічного молитовного святкування (монламу) взимку 1959 року. Вранці в екзаменаційний день Далай-лама складав іспити з логіки тридцяти вченим. У другій половині дня він брав участь у філософському диспуті з п'ятнадцятьма вченими. Увечері тридцять п'ять вчених екзаменували його з питань чернечої дисципліни та метафізики. Далай-лама блискуче склав усі іспити у присутності понад 20 000 вчених-ченців і отримав звання геше-лхарамби.

Сходження на трон. Східний район Тибету, де було село Такцер, був під контролем Китаю. Після тривалих переговорів між урядом Тибету і місцевою адміністрацією, 10 липня 1939 року 4-річний Лхамо у складі великого каравану відбув з батьківського будинку в напрямку столиці Тибету. Через 3 місяці, у жовтні 1939 року, караван прибув у Лхасу.

Далай-лама був зведений на трон 22 лютого 1940 року в Лхасі, столиці держави Тибету. Після вторгнення в Тибет китайських комуністів у 1949 і в 50-х роках та схвалення ним Угоди з мирного звільнення Тибету в 1951 році, він протягом дев'яти років робив спроби мирного співіснування з центральною владою КНР. Після придушення антикитайського повстання він був змушений залишити Лхасу в ніч проти 17 березня 1959 року, щоб знайти притулок в Індії. З цього часу живе в Дхарамсалі (штат Хімачал-Прадеш), де знаходиться уряд Тибету у вигнанні.

Голова уряду Тибету у вигнанні. У березні 2011 року Далай-лама оголосив про складання повноважень політичного лідера Тибету на користь демократично обраного уряду, підкресливши при цьому, що залишиться духовним лідером тибетців.

Невдовзі після цього було проведено всенародні вибори, за результатами яких прем'єр-міністром Тибету став 44-річний юрист Лобсанг Сангай. Для офіційної передачі влади Далай-лама підписав поправки до тибетської конституції. У зміненому варіанті конституції відзначається легітимність Центральної адміністрації Тибету, зокрема, її демократично обраних інститутів, як законного представника народу Тибету. Раніше ці обов'язки покладалися і на Центральну адміністрацію Тибету, і Далай-ламу. Самого Далай-ламу нова конституція визначає як "захисника та символу Тибету та народу Тибету".

Соціальна позиція. Далай-лама нагадує, що буддизм вважає аборти вбивством, проте зазначає при цьому, що можуть бути винятки, якщо дитина матиме серйозну розумову відсталість або її народження створить серйозну проблему для батьків, отже потрібно приймати або засуджувати аборти залежно від конкретної ситуації.

У Тибеті м'ясо є найпоширенішим продуктом харчування, тому так склалося історично, що ченці Тибету, включаючи Далай-ламу, вживають м'ясо. Протягом деякого часу Далай-лама був вегетаріанцем, але після захворювання на виразку лікарі порадили йому повернути м'ясо в раціон. Тому було досить великою несподіванкою, коли Далай-лама прилетів до США, і під час відвідин Білого Дому йому запропонували вегетаріанське меню, на що він заявив: "Я буддійський чернець, а не вегетаріанець".

У 2001 році Далай-лама сказав одній дівчинці зі школи в Сіетлі, що допустимо стріляти в когось, хто має зброю, якщо він намагається вас вбити, але додав при цьому, що постріл не повинен призвести до смерті.

У 2012 році Далай-лама у своєму блозі у Facebook написав: "Я все більше переконаний, що настав час шукати духовність і етику поза релігією".

Нагороди. Нобелівська премія миру. У вересні 1987 року Далай-лама запропонував політичну програму під назвою Зона ахімси або Зона світу, що полягає в розширенні "повністю демілітаризованої зони ненасильства, якою він пропонує зробити спочатку Тибет, до розмірів земної кулі". У програмі передбачається, що Тибет як зона світу буде звільнена від будь-яких видів зброї і буде місцем гармонійного співіснування людини та природи.

За висування плану, як його ще називають, "серединного шляху" Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру у жовтні 1989 року. Нобелівський комітет відзначив постійну протидію Далай-лами застосуванню насильства у боротьбі за звільнення Тибету від китайської окупації та його конструктивні та далекоглядні пропозиції для вирішення міжнародних конфліктів, питань прав людини та глобальних екологічних проблем”.

У 2007 році нагороджений найвищою нагородою США – Золотою медаллю Конгресу.

Далай-лама XIV у кіномистецтві. Спогади про своє семирічне спілкування з Далай-ламою XIV австрійський мандрівник, альпініст і письменник Генріх Харрер описав у книзі "Сім років у Тибеті", перекладеній 53 мовами світу. У 1997 році за цією книгою було знято однойменний фільм із Бредом Піттом у головній ролі.

25.03.2024 р.