Богословська Інна

Інна Германівна Богословська – народний депутат України III, VI та VII скликань. Заслужений адвокат України.

Місце народження. Освіта. Народилася у Харкові. 1982 року закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут.

Бізнес. Після закінчення вишу Богословська розпочала юридичну практику в обласній колегії адвокатів. У 1991-му відкрила власну справу - одну з перших у Харкові приватних юридичних служб. Спеціалізація – господарське право, економічні проблеми підприємств, юридичний консалтинг. У 1994-му організувала Міжнародну аудиторську службу. Згодом було створено консалтингову групу Пруденс, яка у 2002 році стала асоційованим членом міжнародної аудиторської компанії BDO International. Пруденс мала у своєму розпорядженні два офіси - у Харкові та Києві.

Політична кар'єра. У березні 1998 року перемогла в одному з виборчих округів Харкова та стала народним депутатом України III скликання. У Верховній Раді працювала у Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності, бюджетному Комітеті, була членом контрольної комісії ВР з питань приватизації. Політичні уподобання наводили Богословську у фракції НДП, Партії зелених, Трудової України.

2001 року очолила Конституційно-демократичну партію. А під час парламентських виборів 2002-го Богословська була одним із лідерів блоку Команда озимого покоління, головною особою якого був бізнесмен Валерій Хорошковський. У Верховну Раду, попри потужну та дорогу рекламну кампанію, блок не пройшов.

У травні 2003-го Богословська очолила Держкомітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. В той самий час Хорошковський обіймав посаду міністра економіки в першому уряді Віктора Януковича. А у січні 2004-го обоє подали у відставку, через незгоду з політикою, яку проводив економічний блок уряду під керівництвом першого віцепрем'єра Миколи Азарова, яку назвали "азаровщина".

У січні 2003 року Інна Богословська ініціювала створення громадського об'єднання Віче України. А у вересні 2005-го на базі цього об'єднання та Конституційно-демократичної партії було створено політичну партію Віче. На парламентських виборах-2006 лідер політсили та №1 у її виборчому списку розраховувала насамперед на підтримку середнього класу. Однак, на розчарування Богословської та спонсорів партії (серед них називали Віктора Пінчука), вибори знову виявилися програними.

4 квітня 2007-го була призначена заступником міністра юстиції України.

У 2007 році Богословська склала з себе повноваження голови Віче та увійшла до виборчого списку Партії регіонів. У списку Партії регіонів була під четвертим номером і входила до президії.

У Верховній Раді VI скликання обіймала посаду першого заступника голови комітету з питань культури та духовності. Позафракційна.

25 травня 2009 року вийшла з Партії регіонів та оголосила про свій намір балотуватися на пост президента України. На виборах 17 січня 2010 року Богословська набрала 0,41% голосів виборців.

З грудня 2012 року по листопад 2014 року – народний депутат Верховної Ради VII скликання від Партії регіонів (№60 у списку). Перший заступник голови парламентського комітету з питань культури та духовності. Член Партії регіонів

3 грудня 2013 року Інна Богословська офіційно залишила лави Партії регіонів.

У 2019 році була зареєстрована кандидатом на пост президента України.

Наприкінці 2019 року оголосила про свій вихід із політики. З 2020 займається бізнес-консалтингом.

Регалії. Заслужений адвокат України. Член Спілки юристів України та Спілки аудиторів України.

Сім'я. Одружена вдруге. Дочка – Анастасія Суріна (1980 р.н.).

13.06.2024 р.