Манафорт Пол

Пол Джон Манафорт-молодший – американський лобіст та політичний консультант. Відомий своєю роботою як політтехнолог (2004-2012) Віктора Януковича та таємним отриманням від нього грошей; а також роботою в ролі керівника виборчого штабу Дональда Трампа під час президентської виборчої кампанії 2016 року у США. Раніше також працював радником під час президентських кампаній Джеральда Форда, Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого, Боба Доула, Джорджа Буша-молодшого, Джона Маккейна та Дональда Трампа. Відомий завдяки його успішним спробам лобіювання на користь Фердинанда Маркоса, Жонаса Савімбі, Віктора Януковича та інших іноземних державних керівників, завдяки чому його фірма потрапила до списку провідних "відбілювачів іміджу" найгірших диктаторів та корупціонерів світу.

Місце народження. Освіта. Манафорт народився 1 квітня 1949 року в Нью-Брітені (штат Коннектикут) у сім'ї Пола Джона Манафорта-старшого та Антуанетти Марії, у дівоцтві Сіфалю. Сім'я Манафорта походить з італійських іммігрантів, які перебралися до США у 1919 році. Дід Манафорта, Джеймс Манафорт, заснував New Britain House Wrecking Company – фірма зі знесення старих будинків у Нью-Брітені. Його сини перетворили фірму батька на корпорацію Manafort Brothers Inc. Один із них, Пол Джон Манафорт-старший, під час Другої світової війни служив в інженерних військах у Європі, а потім заснував і став першим президентом організації "Молоді республіканці Нью-Брітену". Тричі обирався мером цього міста. Його син Пол Манафорт-молодший закінчив Джорджтаунський університет в 1971 році, здобувши ступінь бакалавра за спеціальністю "бізнес та адміністрація"; а в 1974 році - закінчив Школу права Джорджтаунського університету, отримавши диплом "доктора права" (ступінь, що надається без захисту дисертації).

Політична діяльність. З 1977 до 1980 року Манафорт працював адвокатом у фірмі Vorys, Sater, Seymour та Pease у Вашингтоні.

У 1985 році обіймав посаду директора Центру вивчення демократичних інститутів. Також працював старшим партнером у фірмі Девіс, Манафорт та Фрідман.

У 1976 році Манафорт значився в передвиборчому комітеті президента Дж. Форда, координував залучення представників у восьми штатах; усім передвиборчим штабом керував Джеймс Бейкер.

З 1978 до 1980 Манафорт був координатором від півдня під час президентської кампанії Рональда Рейгана, а також заступником директора з політичних питань у Республіканському національному комітеті. Після обрання Рейгана у листопаді 1980 року, Манафорта було призначено заступником директора особистої канцелярії Президента у Білому Домі.

У 1981 р. був висунутий до ради директорів Корпорації приватних закордонних інвестицій.

Манафорт був радником під час президентської кампанії Джорджа Буша-старшого 1988 року, Боба Доула 1996-го, Джорджа Буша-молодшого та Джона Маккейна. У березні 2016 року він приєднався до президентської кампанії Дональда Трампа: щоб "спрямовувати зусилля з вилову делегатів" (delegate-corralling) - як голова передвиборчого штабу, змінивши на цій посаді Корі Левандовскі. У квітні 2016 року Манафорт отримав контроль над бюджетом $20 млн, із правом залучення працівників, рекламою та ЗМІ-стратегією.

Кар'єра лобіста. Манафорт є партнером-засновником центру влади "Блек, Манафорт, Стоун та Келлі", штаб-квартира якого знаходиться у Вашингтоні. У 1996 році він залишив організацію, щоб разом із Ріком Девісом створити новий центр - "Дейвіс, Манафорт".

У 1985 році Манафорт отримав $600 тис від Жонаса Савімбі, лідера маоїстів ангольської повстанської групи УНІТА: щоб той "відбілив" Савімбі у Вашингтоні і забезпечив йому фінансову підтримку як антикомуніст. Після того як БМСК організував Савімбі відвідування заходів в "Американському інституті підприємництва", фонді "Спадщина" та у Freedom House, той зумів отримати від Конгресу сотні мільйонів доларів американської допомоги. Стверджують, що Манафорт продовжував лобіювати Савімбі і цим забезпечив грошову підтримку ще протягом кількох років після того, як Радянський Союз припинив свою участь в ангольському конфлікті, відтягуючи мирні переговори.

Манафорт отримав $ 900 тис. за підтримку Фердинанда Маркоса. Також брав участь у лобіюванні президента Сомалі Сіада Барре і президента Конго Мобуту Сесе Секо. Його фірма також займалася "відбілюванням" урядів Домініканської Республіки, Екваторіальної Гвінеї, Кенії (приблизно $660-750 тис. щороку між 1991 і 1993 роками), а також Нігерії ($1 млн, 1991). Через таку діяльність фірму Манафорта в офіційному звіті "Лобі мучителя" (The Torturer's Lobby) занесли до списку п'яти провідних фірм із лобіювання, які отримують гроші від режимів-порушників прав людини.

Лобіювання Віктора Януковича. Манафорт працював радником під час президентської кампанії Віктора Януковича, навіть попри те, що американський уряд (і Джон Маккейн) був проти Януковича через його зв'язки з Росією та Володимиром Путіним. Манафорта найняли на посаду радника за кілька місяців після масових вуличних демонстрацій (зараз відомих як Помаранчева революція), під натиском яких Верховний суд скасував перемогу Януковича на президентських виборах 2004 року. Борис Колесніков, керівник передвиборчої кампанії Януковича, визнав, що Партія регіонів найняла Манафорта після того, як виникли певні організаційні та інші проблеми під час виборів 2004, під час яких кампанією керували російські політтехнологи. Манафорт відкинув закиди посла США в Україні Вільяма Тейлора, що він нібито підриває інтереси США в Україні.

У 2010 році за участю Манафорта Янукович проводив свою президентську кампанію, звинувачуючи лідерів Помаранчевої революції в поганому управлінні слабкою економікою. На президентських виборах Янукович із невеликою перевагою переміг тодішнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко, лідера демонстрацій 2004 року. Янукович завдячує поверненням популярності та перемогою на виборах різкій зміні свого політичного образу, що відбулася, як стверджують люди з його партії, частково завдяки консультаціям Манафорта. Саме Манафорт радив використовувати регіональні та етнічні особливості під час голосування, розповідаючи про "безправ'я" мешканців східної України, які почувалися покинутими після Помаранчевої революції. Наполягав, щоб Янукович підписав Угоду про асоціацію з ЄС і припинив переслідування Тимошенко. Але останні поради Манафорта були проігноровані.

Згідно з щорічним звітом Міністерства юстиції США з 2008 року, компанія Манафорта задекларувала отримані від Партії регіонів $63 750 протягом шестимісячного періоду, що закінчився 31 березня 2008 року, за консультаційні послуги.

Під час парламентських виборів 2014 року співпрацював з Опозиційним блоком і одним із перших запропонував саме таку назву партії. Активно співпрацює із Сергієм Льовочкіним.

Розслідування. Висновок. У липні 2017 року Манафорт дав свідчення в комітеті з розвідки Сенату США з питання про ймовірне втручання РФ у вибори президента США в 2016 році.

30 жовтня 2017 року Манафорту було пред'явлено звинувачення. Серед 12 пунктів і такі, як "змова проти США", відмивання коштів, несплата податків, приховування фінансових даних, неправдиві й оманливі свідчення американським органам влади та робота лобістом іноземної установи без реєстрації, що є кримінальним злочином у США. Щоб уникнути сплати податків він, за версією слідства, використовував офшорні компанії, відмивши через них $18 млн, які використав у США. Суд обрав домашній арешт і відібрав паспорт для того, щоб підозрюваний не втік із країни.

Він також центральна фігура в розслідуванні спеціального радника Роберта Мюллера про можливу змову між Трампом і Росією. 15 червня 2018 року суд змінив запобіжний захід Манафорту з домашнього арешту на утримання під вартою. Це рішення було ухвалено через те, що спецпрокурор Мюллер звинуватив Манафорта у спробі тиску на свідків.

У серпні 2018 року у справі про податкове і банківське шахрайство суд засудив Манафорта до 3 років і 11 місяців тюремного ув'язнення, хоча обвинувачення вимагало 24 роки в'язниці. У серпні 2018 року присяжні визнали Манафорта винним у податкових і банківських злочинах, загалом за 8 пунктами обвинувачення з 18. Пізніше Манафорта визнали винним ще за 2 звинуваченнями - змові проти США, а також лобіюванні інтересів і тиску на свідків. У березні 2019 року на слуханнях у Вашингтоні Манафорт приніс вибачення, а також попросив суд про поблажливість. В остаточному вироку загальний термін тюремного ув'язнення збільшився на 3,5 року; суд призначив 60 і 13 місяців в'язниці за двома звинуваченнями. Частину покарання (30 місяців) експосадовець відбуватиме одночасно зі строком, отриманим раніше.

У грудні 2020 року Пола Манафорта помилував президент США Дональд Трамп.

27.02.2024 р.