Маттарелла Серджо

Серджо Маттарелла – італійський юрист, політик, президент Італії з 3 лютого 2015 року. Обіймав посади в шести урядах країни у 1987–1990 та 1998–2001 роках, а також був суддею Конституційного суду Італії (2011–2015).

Біографія Серджо Маттарелла

Місце народження. Освіта. Народився у Палермо в родині відомого італійського політика Бернардо Маттарелли (1905–1971) та Марії Буччеллато (1907–2001). Його брат П’єрсанті Маттарелла, губернатор Сицилії, був убитий мафією 6 січня 1980 року.

Навчався у єзуїтських ліцеях San Leone Magno в Римі та Gonzaga в Палермо. У 1961 році очолив відділення студентського крила католицької організації Azione Cattolica у регіоні Лаціо, яке очолював до 1964 року. Того ж року здобув юридичну освіту в Римському університеті "Ла Сапієнца".

Юридична кар’єра. З 1965 року викладав конституційне право в Університеті Палермо.

У 1967 році був прийнятий до колегії адвокатів Палермо.

Політична кар'єра. У 1980 році залишив наукову діяльність, щоб зосередитися на політиці. Того ж року долучився до національної комісії Християнсько-демократичної партії (ХДП), яка розслідувала зв’язки партії з масонською ложею P-2. У листопаді 1984 року очолив провінційне відділення ХДП за призначенням Чіріако Де Міти.

У 1983–2008 роках Маттарелла безперервно був депутатом Палати депутатів Італії. Спершу – у фракції Християнсько-демократичної партії (1983–1994), згодом – в Італійській народній партії (ІНП), пізніше – у фракціях "Демократичні пополяри", "Маргаритка", коаліції "Оливкове дерево" та Демократичної партії.

У 1992–1994 роках очолював газету Il Popolo, офіційне видання ХДП. Після її розпаду підтримав створення Італійської народної партії, виступив проти політичного союзу з Сільвіо Берлусконі, підтримав формування уряду Романо Проді та перехід до лівоцентристського політичного табору. Згодом брав участь у створенні коаліції "Олива" та партії "Маргаритка", а також став одним з авторів програмного маніфесту Демократичної партії.

З 29 червня 2006 до 28 квітня 2008 року очолював Мандатну комісію Палати депутатів XV скликання.

Одним із найвизначніших досягнень Маттарелли став так званий "Закон Маттарелли" – виборчий закон, що запровадив у 1993 році змішану мажоритарно-пропорційну систему. Ця система діяла до 2005 року.

Міністр з питань зв’язків з парламентом: у першому уряді Джованні Горії (1987–1988), у першому уряді Чіріако Де Міти (1988–1989).

Міністр освіти: у шостому уряді Джуліо Андреотті (1989–1990). У липні 1990 року подав у відставку на знак протесту проти так званого "Закону Маммі", який створював сприятливі умови для телевізійного бізнесу Сільвіо Берлусконі.

Заступник голови Ради міністрів: у першому уряді Массимо Д’Алеми (1998–1999).

Міністр оборони: у другому уряді Д’Алеми (1999–2000), у другому уряді Джуліано Амато (2000–2001).

Суддівська кар'єра. 5 жовтня 2011 року обраний до складу Конституційного суду Італії за квотою парламенту. Присягу склав 11 жовтня 2011 року.

Після обрання президентом Італії 2 лютого 2015 року подав у відставку з посади судді, отримавши звання почесного судді.

Серджо Маттарелла - президент Італії

28 січня 2015 року прем’єр-міністр Маттео Ренці висунув Серджо Маттареллу офіційним кандидатом від Демократичної партії на президентських виборах. 31 січня 2015 року Маттарелла був обраний президентом Італії у четвертому турі голосування парламенту та регіональних делегацій. Його підтримали Демократична партія, Новий правий центр, "Ліві за свободу та екологію".

29 січня 2022 року Маттареллу повторно висунули на посаду глави держави. 2 лютого 2022 року він був переобраний президентом Італії на другий термін.

Особисте життя. Був одружений із Марізою Кьядзезе (1940–2012). Подружжя виховало трьох дітей – Бернардо Джорджо, Лауру та Франческо.

10.07.2025 р.