Мосійчук Ігор

Ігор Володимирович Мосійчук – екснародний депутат Верховної ради України VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка, колишній заступник командира батальйону "Азов".

Місце народження. Освіта. Народився 5 травня 1972 року у місті Лубни Полтавської області УРСР. Закінчив лубенську середню школу №1, проходив термінову службу у Радянській армії на Далекому Сході.

У 1993 році разом з Олегом Гаврильченком відновив видання першої україномовної газети "Хлібороб", яка виходила в Лубнах за часів Російської імперії.

Політична кар'єра. У 1994 році вступив до лав УНА-УНСО. 18 липня 1995 року, під час похорону Патріарха Володимира, брав активну участь у бійці між "унсовцями" та бійцями спецпідрозділу "Беркут", які перешкоджали похованню. За кілька днів разом із двома іншими членами організації був затриманий правоохоронцями на станції Гребінки.

У 1996 році був помічником-консультантом народного депутата України Юрія Тіми.

У січні 1996 року Ігоря Мосійчука заарештували у Полтаві. За сфабрикованим вироком він отримав рік позбавлення волі, але після втручання відомих політиків через пів року був звільнений. Проживаючи у Полтаві, разом із головними діячами УНА-УНСО Андрієм Гринем та Валерієм Пальчиком редагував газети "Наше слово" та "Наш край".

У 1998 році Мосійчук вступив до Соціал-націоналістичної партії України (СНПУ).

Наприкінці 2000 року разом із мером Лубен Василем Коряком видавав газету "Тихий жах".

У 2002 році під час парламентських виборів був довіреною особою кандидата у народні депутати України В'ячеслава Білоуса.

У 2002-2005 роках жив у Києві. Співпрацював із Союзом офіцерів України, який очолює В'ячеслав Білоус.

У 2004 році Мосійчук виходить із партійних лав СНПУ після зміни її символіки та програми та перейменування на Всеукраїнське об'єднання Свобода.

З 2005 року Ігор Мосійчук постійно мешкає у Василькові. На початку 2006 року виступив з ініціативою відновлення газети "Вечірній Васильків", посаду головного редактора якої з того часу обіймає.

У 2010 році бере участь у створенні Соціал-Національної Асамблеї. З 2011 року обіймає посаду члена Виконавчого комітету СНА та призначається головою пресслужби СНА.

На виборах 2010 року був обраний депутатом до Васильківської міської ради. Був головою постійної депутатської комісії Васильківської міської ради з регламенту та співробітництва з правоохоронними органами.

З 2014 – депутат Київради від Радикальної партії, голова постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією.

З 27 листопада 2014 року по серпень 2019 р. - народний депутат України від Радикальної партії, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Влітку 2014 року після створення добровольчого батальйону МВС України "Азов" став заступником командира батальйону зі зв'язків з громадськістю.

Справа "васильківських терористів". 22 серпня 2011 року СБУ заявила про затримання трьох мешканців Василькова Київської області, які нібито готували теракт на День Незалежності України, що відзначається 24 серпня. Наступного дня затриманих відпустили. Однак пізніше СБУ знову затримала Мосійчука, Бевза та Шпару. Проти громадських активістів було порушено кримінальну справу. Їх звинуватили у підготовці теракту, а саме – підриву пам'ятника Володимиру Леніну у Борисполі. Пам'ятник на той момент уже демонтували за рішенням Бориспільської міської ради.

Судовий процес проходив з перервами до січня 2014 року, Мосійчук у цей час перебував у попередньому ув'язненні. 10 січня 2014 року трьох членів організації Патріот України – Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза та Володимира Шпара – Бурбела суд засудив до шести років позбавлення волі, два з яких вони вже відбули у СІЗО. Вони були визнані винними у закликах до повалення конституційного порядку, підготовки теракту та незаконного поводження зі зброєю та вибуховими речовинами.

Після перемоги Євромайдану Мосійчука було звільнено під підписку про невиїзд разом з іншими фігурантами справи. 27 лютого 2014 року Верховна рада ухвалила закон про реабілітацію політичних в'язнів (раніше амністованих), до списку яких увійшли і "васильківські терористи", які проходять у справі. У січні 2015 року Апеляційний суд Київської області виправдав їх та визнав невинними.

Зняття депутатської недоторканності та арешт. 17 вересня 2015 року Генеральний прокурор Віктор Шокін у Верховній Раді оприлюднив кілька епізодів відео, на якому зафіксовано передачу хабаря депутату Верховної Ради Ігорю Мосійчуку. На показаних кадрах народний депутат Ігор Мосійчук обіцяє "прикрити" свого співрозмовника, під час розмови згадується якийсь кар'єр та видобуток. Також на відео Мосійчуку передають пачки грошей. Верховна Рада голосами 262 парламентаріїв підтримала подання генерального прокурора Віктора Шокіна про арешт народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.

17 листопада 2015 року Вищий арбітражний суд України визнав незаконною та скасував постанову Верховної Ради від 17 вересня 2015 року про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Мосійчука.

10 березня 2016 року Вищий спеціалізований суд України визнав незаконним затримання депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука у будівлі парламенту у вересні 2015 року. 15 березня Верховний Суд України зупинив провадження у справі розгляду конституційності зняття Верховною Радою України недоторканності з депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука та перенаправив на розгляд до Конституційного суду України.

20 травня 2016 року Генеральна прокуратура України відкликала клопотання про арешт Ігоря Мосійчука.

Замах. 25 жовтня 2017 року близько 22:03 біля входу в будівлю телеканалу Еспресо-ТВ спрацював закріплений на припаркованому поряд мотоциклі вибуховий пристрій. Постраждав Ігор Мосійчук, а також політолог Віталій Бала, дві особи померли від поранень. Відкрито кримінальну справу за статтею 258 КК – терористичний акт.

Сім'я. Від попередніх шлюбів має двох дітей: сина Святослава та доньку Христину. У жовтні 2016 року одружився втретє, дружиною стала 34-річна уродженка Одеси Владлена Карпенко, яка раніше працювала помічницею Мосійчука.

01.04.2024 р.