Мугабе Роберт

Роберт Габріель Мугабе - зімбабвійський політик, фактичний керівник Зімбабве з 1980 року, президент з 1987 року, з 1980 по 1987 рік був прем'єр-міністром. Засновник левонаціоналістичного (маоїстського) партизанського руху Африканська Національна Спілка Зімбабве (ЗАНУ) (1963).

Місце народження. Освіта. Роберт Габріель Мугабе народився 21 лютого 1924 року в британській колонії Південна Родезія в сім'ї емігранта з Малаві. За етнічною приналежністю належить до народності шона.

Після закінчення місіонерської школи, заснованої Гарфілдом Тоддом (майбутнім прем'єр-міністром Південної Родезії) працював учителем молодших класів.

У 1949-1951 роках пройшов курс навчання у південноафриканському університеті для чорношкірих Форт Харе та здобув ступінь бакалавра мистецтв. Пізніше закінчив університет у Лондоні, потім займався викладацькою діяльністю у Південній Родезії, Ньясаленді. У 1958 році Мугабе уклав контракт із коледжем Святої Марії у місті Такораді (Гана) і пропрацював там два роки.

Політична діяльність. У 1960 році під час відпустки на батьківщину познайомився з активістами підпільного визвольного руху та вступив до Національної демократичної партії (працював секретарем з інформації та друку партії), перейменовану після її заборони у 1961 році в Союз африканського народу Зімбабве (ЗАПУ).

У 1963 році на тлі конфлікту з лідером ЗАПУ Джошуа Нкомо Мугабе створив нову партію - Африканський національний союз Зімбабве (ЗАНУ) і став її генеральним секретарем при президенті Ндабанінгі Сітоле.

У 1963-1974 роках перебував у в'язниці Харарі. Звільнившись, утік у Мозамбік. Восени 1976 р. очолювана ним партія об'єдналася із ЗАПУ в "Патріотичний фронт". Тоді ж його було обрано президентом ЗАНУ.

Лідер партії під час війни у Південній Родезії: у 1976 році добився відсторонення від керівництва ЗАНУ М. Сітоле та став вождем партії.

У другій половині 1970-х років Мугабе брав участь у кількох міжнародних конференціях, присвячених врегулюванню ситуації у Південній Родезії, головною з яких стала зустріч між представниками британського уряду та лідерами повстанців у Ланкастер-Хаусі у вересні-грудні 1979 року. Її результатом став "Ланкастерський договір" про призупинення вогню та проведення парламентських виборів за участю раніше заборонених ЗАНУ та ЗАПУ.

На виборах у лютому 1980 р. очолювана партія Мугабе отримала 63% виборців і сформувала більшість у Палаті зборів. 18 квітня було проголошено незалежність країни, відтоді вона стала називатися Зімбабве. Мугабе очолив коаліційний уряд, який складався головним чином із членів ЗАНУ та ЗАПУ, а посаду президента отримав Канаан Банана.

В 1987 Мугабе змінив конституцію - він скасував посаду прем'єр-міністра, а себе призначив президентом країни.

У наступні роки він неодноразово – у 1990, 1996 та 2002 роках – успішно переобирався на нові терміни і, попри протидії опозиції та невизнання підсумків виборів 2002 року низкою світових держав, зберіг владу.

27 червня 2008 року відбувся другий тур президентських виборів. Попри заяви лідера опозиції Цвангіраї про зняття своєї кандидатури, вибори оголошені такими, що відбулися. За Роберта Мугабе проголосували 85,5% виборців і 29 червня 2008 року він вп'яте вступив на посаду Президента Зімбабве.

11 вересня 2008 року, за посередництва президента Південної Африки Табо Мбекі, було підписано угоду про поділ повноважень між владою та опозицією. Президентом країни залишиться Роберт Мугабе, а прем'єр-міністром стане лідер опозиції Морган Цвангіраї. У парламенті опозиція матиме на одного депутата більше, ніж правляча партія ЗАНУ-ПФ.

3 серпня 2013 року Роберта Мугабе було названо переможцем президентських виборів. За підрахунками виборчої комісії Зімбабве, за Мугабе проголосував 61% виборців, тоді як Моргана Цвангіраї підтримали 34%.

З 30 січня 2015 року по 30 січня 2016 року очолював Африканський союз.

Після приходу до влади встановив однопартійну диктатуру. Відомий гоніннями на "білих фермерів" (2001) і критикою на адресу США. У політиці виявляє відданість соціалізму через відмову від ринкової економіки за програмою МВФ, виступає прихильником націоналізації промисловості та концепції "жорстких цін" на життєво необхідні товари, що врешті-решт призводило і призводить лише до найвищої у світі інфляції, яка іноді обчислюється шестизначними числами.

Економічна криза. Уряд Роберта Мугабе під приводом земельної реформи санкціонував так званий "чорний переділ", тобто реквізицію 3041 ферми білих площею 5 млн га для облаштування понад 500 тис безземельних селян і ветеранів війни 1970-х років. Після захоплення ферм до травня 2002 року втратили роботу 835 тис найманих сільськогосподарських робітників (разом із членами сімей), у містах закрилося багато підприємств. Крім "чорного переділу" уряд Роберта Мугабе ввів закон, згідно з яким іноземні компанії в країні повинні перебувати під контролем чорношкірих громадян, що різко скоротило надходження іноземних інвестицій у державу і боляче вдарило по економіці Зімбабве.

Зроблені Мугабе у 2003-2007 роках кроки зі стабілізації економіки та соціальної сфери, включаючи житлову та фінансову реформи, призвели до гіперінфляції та стрімкого зубожіння більшості зімбабвійців.

Переворот 2017 року. 14 листопада після того, як Мугабе відправив у відставку Емерсона Мнангагва, який вважався ймовірним наступником глави держави, армійські підрозділи перекрили основні магістралі країни. 15 листопада у Харарі військові захопили державне телебачення та у зверненні до громадян заявили, що контролюють ситуацію в країні. Президента Роберта Мугабе розмістили під домашній арешт. 19 листопада 2017 року Роберта Мугабе усунули з посади голови правлячої партії Зімбабвійську африканську національну спілку. 21 листопада 2017 року спікер парламенту Зімбабве Якоб Муденда заявив, що президент Роберт Мугабе пішов у відставку.

Сім'я. Двічі одружений. Є троє дітей.

Смерть. 6 вересня 2019 року Роберт Мугабе помер у віці 95 років.

06.09.2019 р.