RU

Рудьковський Микола

Екснародний депутат України (Партія регіонів), ексміністр транспорту та зв'язку України

Рудьковський Микола
Дата народження: 18.12.1967

Микола Миколайович Рудьковський – український політик, міністр транспорту та зв'язку України (2006–2007), народний депутат України кількох скликань, колишній член Партії регіонів.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Старий Биків Бобровицького району на Чернігівщині. Як зазначено в автобіографії, закінчив із золотою медаллю школу і з червоним дипломом - Чернігівський державний педінститут ім. Т.Г.Шевченка (факультет історії). У 1990-му закінчив школу бізнесу при Московському державному інституті міжнародних відносин. Через рік склав іспит з мови та став студентом Віденського економічного університету на факультеті торговельна наука. Володіє трьома іноземними мовами – англійською, німецькою, іспанською.

Кар'єра. Декілька років працював в австрійських компаніях менеджером і, отримавши відповідний досвід, заснував у Відні власну компанію. З 1994 року Рудьковський – головний консультант Адміністрації президента України. З 1996-го - директор Держінвесту України (йдеться про АТ Держінвест України, за ініціативою Рахункової палати "благополучно" ліквідований у 2000 році у зв'язку з виявленими численними порушеннями). З січня 1998-го – заступник голови правління АТ Укргазпром. Після реформування цієї компанії в НАК Нафтогаз України став заступником гендиректора ДК Торговий дім НАК Нафтогаз України.

У 2001-му член Соціалістичної партії України Рудьковський очолив Чернігівський обком СПУ. Був помічником депутата-соціалістки Валентини Семенюк. Потім двічі сам ставав народним депутатом за виборчими списками Соцпартії – у 2002 та 2006 роках. Знову ж у 2006-му паралельно балотувався на посаду мера Чернігова і переміг. Проте вже через місяць після голосування відмовився від посади міського голови на користь депутатського мандату, чим втягнув земляків у чергову виснажливу й дороговартісну виборчу круговерть.

У серпні 2006-го за поданням прем'єра Віктора Януковича Верховною Радою призначений міністром транспорту та зв'язку України. Змінив на цій посаді "помаранчевого" Віктора Бондаря. До речі, на думку низки спостерігачів, саме Рудьковський був одним із головних провідників ідеї входження СПУ до коаліції з Партією регіонів та КПУ, реалізація якої розчарувала багатьох симпатиків Соцпартії та її лідера Олександра Мороза (про що свідчить низка соціологічних вимірів).

У грудні 2007 року, після поразки Соцпартії на позачергових парламентських виборах та створення коаліції між БЮТ та НУНС, Рудьковський передав портфель міністра колишньому однопартійцю Йосипу Вінському.

З грудня 2012 по 2014 рік – народний депутат України VII скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем по одномандатному округу №210 у Чернігівській області. Член комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Член фракції Партії регіонів. Член Партії нового покоління України

Після подій у ніч із 29 на 30 листопада 2013 року заявив про вихід із фракції Партії регіонів.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

Скандали. Серед політичних опонентів, експертів та журналістів Рудьковський нажив собі чимало ворогів та жорстких критиків. Неодноразово ставав героєм гучних скандалів та публікацій. Один з епізодів був пов'язаний з підозрою голови Мінтрансу у неодноразовому спотворенні біографічних даних та використанні фальсифікованих документів про вищу освіту. Інший - із запрошенням до Києва опальних представників туркменської опозиції, тоді як в України після смерті Туркменбаші Сапармурата Ніязова з'явився шанс вивести стосунки з новим керівництвом багатої на природний газ середньоазіатської республіки на якісно новий рівень.

Ще кілька шквалів звинувачень на очільника Мінтрансу обрушилося у зв'язку з катастрофою пасажирського поїзда "Столичний експрес" і залізничною катастрофою на Львівщині, яка ледь не перетворилася на екологічну через займання сотень тонн жовтого фосфору з цистерн, що перекинулися. Суть звинувачень зводилася до того, що Рудьковський багато уваги приділяє політиці, і мало - ввіреним галузям економіки, зокрема - безпеці на транспорті. Сам міністр на виправдання заявив, що керівництво Мінтрансзв'язку ухвалило втричі більше рішень щодо безпеки, ніж попередні керівники.

Під завісу роботи в уряді навколо персони Рудьковського розгорівся черговий скандал. СБУ порушила кримінальну справу за фактом привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах (400 тис.грн.) чиновниками Мінтрансу. Епізод стосувався перельоту за маршрутом Київ-Париж-Київ на приватному чартерному літаку, оплативши рейс коштом міністерства. За деякими даними, цю поїздку чиновник здійснив у супроводі однієї з колишніх "Міс Україна". Сам міністр напередодні доставлення йому повістки на допит у телеефірі заявив, що літав до Парижа на зустріч із віцепрезидентом Єврокомісії з питань транспорту та офіційно узгодив свій візит із главою Кабміну. "Це черговий крок помсти з боку Секретаріату президента за мою позицію щодо закупівлі літаків для польотів президента...", - резюмував він. Незадовго до скандалу міністр висловився проти закупівлі нового дорого авіатранспорту іноземного виробництва.

Через місяць тепер уже ексміністру висунули офіційне обвинувачення в розкраданні бюджетних коштів. А слідом за цим із МВС надійшли повідомлення про нові епізоди за участю Рудьковського - про сумнівний вояж до Японії та передачу комерційним структурам державних об'єктів транспортної галузі. У зв'язку з розслідуванням колишній очільник Мінтрансзв'язку спершу змушений був дати підписку про невиїзд, а 9 лютого його взяли під варту і пізніше відправили в СІЗО: за ухилення від спілкування зі слідчими. 18 лютого за скаргою адвоката Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід, визначений Печерським райсудом, знову на підписку про невиїзд.

Статки. Свого часу видання Українська правда розмістила фото політика за кермом дорогого спортивного автомобіля Aston Martin і задалася питанням: чи по кишені депутату-соціалісту Рудьковському така розкіш? Те ж видання вивчило житлові умови міністра в "Золотих воротах" - одному з найпрестижніших котеджних містечок Київщини. Висновок журналістів: умови не стикуються з даними декларації про доходи.

Втім, якщо не звертати уваги на декларацію міністра, його вже давно вважають небідною людиною, яка має (або мала) відношення до нафтовидобувного бізнесу в Полтавській області, та одним із головних спонсорів СПУ. В одному з інтерв'ю високопоставлений соціаліст, лідер парламентської фракції Іван Бокий, так у жартівливій манері оцінив матеріальний статус однопартійця-міністра: "У нас немає олігархів... Хіба Рудьківський олігарх? Так собі, олігархік". Статки політика на 2014 р., за версією журналу Forbes, - $195 млн.

Кримінальна справа у Росії. 28 вересня 2018 року Миколу Рудьковського затримала поліція в Москві: його було оголошено у розшук у справі про "напад на посольство Росії в Києві". Проти нього відкрито кримінальну справу за статтею 360 КК РФ (напад на осіб або установи, які користуються міжнародним захистом). 14 червня 2014 року Рудьковський прийшов до посольства РФ у Києві, де проходила акція протесту, викликана катастрофою в Луганську літака ІЛ-76 і загибелі 49 українських військових, які перебували в ньому.

1 листопада 2019 року справу було передано до московського суду. 9 грудня 2019 року московський міський суд засудив Миколу Рудьковського до двох років колонії загального режиму за участь у нападі на посольство РФ у Києві у 2014 році. У квітні 2020 року вийшов на свободу з російської в'язниці.

Сім'я. Політик одружений. Виховує двох дочок (2000 та 2005 рр. народження).

Хобі. Автомобілі.

04.12.2023 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 30 Травня 2024г (Чт):