Сікорський Радослав

Радослав Томаш Сікорський – польський політик, політолог та журналіст. З 2005 року депутат Сейму (до 2007 – від партії Право та справедливість, після 2007 – від Громадянської Платформи). Міністр національної оборони Польщі (2005-2007), міністр закордонних справ Польщі в урядах Дональда Туска (2007-2014, з 2023). У 2014-2015 роках – Маршалок Сейму Польщі.

Місце народження. Освіта. Радослав Сікорський народився в місті Бидгощ, де вже під час навчання в старших класах школи очолив шкільний комітет руху "Солідарність". У червні 1981 року виїхав до Великої Британії для вивчення англійської мови. Після встановлення в Польщі диктатури генерала Войцеха Ярузельського в грудні 1981 року Сікорський отримав політичний притулок у Великій Британії. У 1982 році він вступає до Пемброк коледжу Оксфордського університету, де навчається за програмою РРЄ (політика, філософія, економіка). В Оксфорді Сікорський був президентом польської громади студентів. У 1987 році він отримав британське громадянство, від якого відмовився у 2006 році.

У 1999 році закінчив Вищий курс оборони на факультеті національної безпеки Академії національної оборони Польщі.

Кар'єра. Після завершення навчання у 1986-1990 роках Сікорський працював кореспондентом видань The Spectator, The Observer, Sunday Telegraph, National Review у гарячих точках – Афганістані, Анголі. Був нагороджений премією World Press Photo за фото сім'ї, яка загинула від бомбардувань афганської авіації.

У серпні 1989-го після падіння соціалістичного режиму Сікорський повернувся на батьківщину. У 1988-1992 pp. був радником Руперта Мердока з інвестицій у Польщу, у 1990-1991 роках також був кореспондентом The Sunday Telegraph у Варшаві.

У 1992 році був заступником міністра оборони Польщі, відповідав за питання інтеграції Польщі до НАТО.

У 1998-2001 pp. обіймав посаду заступника глави МЗС Польщі, відповідав за політику в Азії, Африці та Латинській Америці.

У 2002 році Сікорський переїжджає до США, де стає виконавчим директором "Нової Атлантичної ініціативи" та редактором аналітичного видання European Outlook.

У 2005 році був обраний до Сенату Польщі від міста Бидгощ, і прийняв пропозицію очолити Міністерство оборони в урядах Казімєжа Марцинкевича та Ярослава Качинського. У лютому 2007 року пішов у відставку з посади міністра через конфлікт із головою служби військової контррозвідки.

У 2007 році був обраний до нижньої палати Сейму і був запрошений прем'єр-міністром Дональдом Туском обійняти посаду міністра закордонних справ. У 2008 році став членом керівництва правлячої партії Польщі Громадянська платформа.

З 16 листопада 2007 року – міністр закордонних справ в уряді Дональда Туска.

27 березня 2010 року на праймериз із визначення кандидата від партії Громадянська платформа для участі у президентських виборах 2010 року отримав 31,5% голосів, програвши Маршалу Сейму Броніславу Коморовському.

14 грудня 2013 року повторно обраний заступником голови Громадянської платформи.

22 вересня 2014 року склав повноваження міністра закордонних справ.

24 вересня 2014 року обраний 233 голосами (проти 143, утрималися 62) маршалом Сейму Польщі замість Єви Копач, яка стала прем'єр-міністром.

9 червня 2015 року пішов у відставку з поста маршала Сейму.

У липні 2015 року офіційно заявив про завершення парламентської діяльності.

У лютому 2016 року пішов з посади заступника голови Громадянської платформи.

З 2019 року – депутат Європарламенту.

З 13 грудня 2023 року – міністр закордонних справ Польщі в уряді Дональда Туска.

Погляди. Займає жорстку позицію щодо зовнішньої політики режиму Володимира Путіна. Назвав проєкт газопроводу "Північний потік" між Німеччиною та Росією новим пактом Молотова - Ріббентропа. Є одним з активних адвокатів євроінтеграції України.

У 2008 році підписав договір про створення американської системи ПРО в Польщі. Згідно з цим договором, США розмістили ракети "Патріот" у Польщі та отримали доступ до військових баз на території країни. У 2009 році розглядався як потенційний кандидат на посаду генерального секретаря НАТО.

Сім'я. Радослав Сікорський одружений з американською журналісткою Енн Епплбом. Вона є одним із редакторів The Economist, членом видавничої ради The Washington Post. За книгу "Історія ГУЛАГу" (2003), що описує повсякденне життя в'язнів сталінських таборів, здобула Пулітцерівську премію. У Радослава Сікорського та Енн Епплбом два сини - Олександр і Тадеуш.

22.12.2023 р.