Рахой Маріано

Марі ано Рахой Брей – іспанський політик, лідер Народної партії з 2004 року. Займав міністерські пости в уряді Хосе Марії Аснара, з 28 лютого 2000 року до 3 вересня 2003 року - віцепрезидент уряду, з лютого 2001 року по 2002 рік - міністр внутрішніх справ. Після поразки партії на виборах 17 квітня 2004 року очолив опозицію в кортесах. З 21 грудня 2011 року по 1 червня 2018 року - прем'єр-міністр Іспанії.

Місце народження. Освіта. Маріано Рахой народився 27 березня 1955 року в Сантьяго-де-Компостела, Іспанія. Він є онуком одного з авторів Статуту автономії Галісії 1932 року, який був усунений від викладацької діяльності в університеті під час диктатури до початку п'ятдесятих, і син голови провінційного суду міста Понтеведри, в якому він виріс.

Дипломований юрист. На останньому курсі юридичного факультету Університету Сантьяго-де-Компостела готувався до посади реєстратора нерухомості, яку і зайняв після закінчення університету у 24 роки, став таким чином наймолодшим реєстратором у Падроні (Галісія), Вільяфранка-дель-Б'єрсо (Леон) та Санта- Пола (Аліканте).

Політична кар'єра. За підтримки Хосе Луїса Баррейро в 1981 році Рахой вступив до Народного альянсу (з 1989 року Народна партія) і був обраний депутатом місцевого парламенту на перших виборах в автономному співтоваристві Галісія, що відбулися того ж року.

У 1982 році Рахой був призначений генеральним директором комітету зі зв'язків Уряду Галісії та секретарем комісії з трансфертів між державою та автономною спільнотою Галісія. На муніципальних виборах у травні 1983 року Рахой був обраний членом законодавчої ради міста Понтеведри. У 1986 році він був призначений головою законодавчої ради провінції Понтеведра і обіймав цю посаду до 1991 року.

На загальних виборах 1986 Рахой отримав депутатський мандат в Конгресі депутатів, очоливши виборчий список від Понтеведри. Проте, вже в листопаді внаслідок кризи та відставки Хосе Луїса Баррейро та решти членів Хунти Галісії він змушений був відмовитися від цієї посади, щоб обійняти місце віцепрезидента уряду Галісії. На позачерговому з'їзді партії у травні 1988 року Рахой був призначений генеральним секретарем відділення Народного альянсу в Галісії.

У січні 1989 року Народний альянс було перетворено на єдину партію і перейменовано на Народну партію (НП), очолювану Мануелем Фрагою Ірібарне. Рахой був призначений членом виконавчого національного комітету Народної партії та представником Понтеведри.

На виборах 1993 Народна партія стала головною партією табору опозиції, і Рахой повернув собі депутатський мандат представника від Понтеведри.

3 березня 1996 року Народна партія перемогла під час виборів. Рахой був призначений міністром громадської адміністрації.

У січні 1999 року Рахой був призначений міністром освіти та культури.

На загальних виборах 2000 року Народна партія отримала абсолютну більшість у Парламенті. Рахой, як і на попередніх виборах, керував передвиборчою кампанією і тому був призначений першим віцепрем'єром та міністром адміністрації Аснара.

З лютого 2001 року – міністр внутрішніх справ.

У січні 2002 року на з'їзді партії Рахой був знову переобраний на посаді заступника генерального секретаря партії. У липні цього року він пішов з посади міністра внутрішніх справ та отримав портфель офіційного представника уряду та міністра адміністрації голови уряду.

3 вересня 2003 року він пішов з усіх посад, оскільки Хосе Марія Аснар висунув його кандидатуру на пост генерального секретаря НП і кандидата на пост президента. На XIV з'їзді Народної партії його було обрано новим лідером.

16 квітня 2004 - 21 грудня 2011 року лідер опозиції. З 2 жовтня 2004 року обіймає посаду голови Народної партії.

Після перемоги Народної партії на виборах 2011 року, яка отримала 186 із 350 місць у Конгресі депутатів, очолив уряд Іспанії.

Парламентські вибори 20 грудня 2015 року привели Іспанію до урядової кризи. Народна партія, що посіла перше місце, отримала 28,7% голосів і 123 місця в Конгресі депутатів, а Іспанська соціалістична робоча партія (ІСРП) - 22 % (90 місць).

Сформувати уряд, який отримав би більшість у Конгресі депутатів, не вдалося. 26 червня 2016 року в Іспанії відбулися дострокові парламентські вибори, за результатами яких Народна партія залишилася найбільшою, трохи додала і досягла 137 мандатів, але це не дозволяло їй сформувати уряд поодинці. З грудня 2015 по жовтень 2016 року Іспанією керував технічний уряд, на чолі з виконувачем обов'язків прем'єр-міністра Рахоєм.

29 жовтня 2016 року Конгрес депутатів у другому турі голосування простою більшістю підтримав кандидатуру Рахоя на пост глави уряду. Сформований Рахоєм уряд меншості спирається на найменшу парламентську підтримку у сучасній історії Іспанії.

Нині є єдиним в історії Іспанії головою уряду, який обіймає свою посаду за правління двох монархів - при Хуані Карлосі I з 2011 по 2014 рік і Філіппі VI з 2014 року.

1 червня 2018 року після корупційного скандалу Маріано Рахой пішов у відставку внаслідок недовіри з боку парламентської більшості: 180 депутатів проголосували за вотум недовіри, 169 - проти того, хто при одному утримався.

Сім'я. У 1996 році Рахой одружився з Ельвірою Фернандес Бальбоа.

23.02.2024 р.