Стубб Александр

Кай-Єран Александр Стубб – фінський політик. Президент Фінляндії (з 1 березня 2024 року).

Член правоцентристської партії "Національна коаліція" (2014–2016 – голова партії). Міністр фінансів Фінляндії (2015–2016), прем'єр-міністр Фінляндії (2014–2015), міністр у справах ЄС та зовнішньої торгівлі (2011–2014), міністр закордонних справ Фінляндії (2008–2011). Заступник президента Європейського інвестиційного банку (EIB) (2017-2020). У 2008 році обіймав посаду голови Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Депутат Європейського парламенту (2004-2008), депутат едускунти (парламенту Фінляндії) (2011-2017).

Місце народження. Освіта. Народився 1 квітня 1968 року в Гельсінкі в сім'ї хокейного функціонера Йорана Стубба (нар. 1935), який очолював Фінський хокейний союз, а з 1983 року - європейський офіс центрального скаутського бюро НХЛ, і його дружини Крістель (1943-2008), дочки професора патологічної анатомії Кая Сетяля.

Олександр Стубб отримав двомовне виховання (для його батька рідною була шведська мова, для матері – фінська). Навчався у школі в Дейтона-Біч (Флорида, США), закінчив її у 1986 році. У 1988 році закінчив гімназію Larkan у Гельсінкі та склав єдиний державний іспит.

У 1988–1989 роках пройшов службу в фінських збройних силах, єгерем в батальйоні Уусімаа.

У 1989 році за успіхи в гольфі Стубб здобув спортивну стипендію для вступу до Фурманського університету в Південній Кароліні (США). Спочатку він вибрав підприємницьку спеціальність, а потім перевівся на політологічний факультет. У вільний від навчання час підробляв хокейним тренером, продавцем в крамниці спорядження для гольфу та стажистом на фабриці з виробництва паперу в Німеччині. Крім того, він представляв команду Фінляндії на міжнародних турнірах з гольфу.

У 1993 році Александр закінчив факультет політології Фурманського університету з відзнакою, ступінь бакалавра (BA).

У 1994 році закінчив історичний факультет Паризького університету Сорбонна, захистив диплом з історії цивілізації французькою мовою.

У 1995 році закінчив Коледж Європи в Брюгге, здобув ступінь магістра (MA) з питань європейських справ, з 2000 року професор коледжу.

У 1995–1997 роках працював радником у міністерстві закордонних справ Фінляндії.

У 1997–1998 роках займався дослідженнями в Фінській академії наук. У 1999 році Стубб здобув ступінь доктора філософії (PhD) в Лондонській школі економіки.

Вільно розмовляє фінською та шведською (рідні мови), а також англійською, німецькою та французькою мовами.

Політична кар’єра. З 1999 до 2001 року він був спеціальним дослідником у представництві Фінляндії в ЄС у Брюсселі, а також членом фінської урядової делегації в міжурядових переговорах щодо Ніццької угоди.

З 2001 року Стубб обіймав посаду радника президента Єврокомісії Романо Проді і був членом спеціальної комісії з розробки Європейської конвенції. У 2003 році Стубб повернувся в представництво Фінляндії в ЄС як спеціальний експерт і учасник міжурядових переговорів щодо європейської конституції.

У 2004 році обраний до Європейського парламенту від правоцентристської Національної коаліційної партії. Александр Стубб входив до європарламентської фракції Європейської народної партії – Європейських демократів (EPP-ED). Входив до комітету з бюджетного контролю, був віцепрезидентом комітету із захисту споживачів та внутрішнього ринку, брав участь у роботі конституційного комітету.

1 квітня 2008 року, Александр Стубб одноголосно призначений міністром закордонних справ Фінляндії після того, як його попередник Ілкка Канерва пішов у відставку. Стубб обійняв посаду 4 квітня, отримавши від Канерви посаду голови Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), бо у 2008 році в організації головувала Фінляндія. На посаді міністра закордонних справ Стубб був прихильником входження Фінляндії до НАТО.

Під час війни в Південній Осетії в серпні 2008 року Стубб разом із французьким колегою Бернаром Кушнером і президентом Франції Ніколя Саркозі був одним з авторів плану мирного врегулювання. Александр Стубб, як голова ОБСЄ, засудив визнання Росією 26 серпня 2008 року незалежності Південної Осетії і Абхазії. Стубб назвав це рішення таким, що суперечить принципам організації, членом якої є Росія. Однак він був проти введення санкцій проти Росії.

У 2011 році обраний до парламенту Фінляндії від Національної коаліційної партії. У новому уряді, сформованому в червні 2011 року, Стубб обійняв посаду міністра з європейських справ і зовнішньої торгівлі.

У квітні 2014 року оголосив про свій намір боротися за посаду голови партії Національна коаліція і відповідно за крісло прем'єр-міністра в уряді. 14 червня 2014 обраний прем'єр-міністром Фінляндії.

Після програшу Національної коаліції на парламентських виборах 2015 року, Стубб склав повноваження прем'єр-міністра країни. Новим прем'єром був обраний Юга Сіпіля, в кабінеті якого Стубб обійняв посаду міністра фінансів.

11 червня 2016 року на черговому партійному з'їзді Стубб склав свої повноваження голови Коаліційної партії; новим головою було обрано міністра внутрішніх справ Петтері Орпо, він же обійняв посаду міністра фінансів. Орпо запропонував Стуббу обійняти посаду міністра зовнішньої торгівлі та розвитку, проте Стубб вважав за краще покинути уряд і зосередитися на роботі в парламенті.

У серпні 2017 року призначений заступником генерального директора Європейського інвестиційного банку.

2 жовтня 2018 року оголосив про свою кандидатуру на пост президента Європейської комісії, як головний кандидат від Європейської народної партії. 8 листопада 2018 року Стубб програв на виборах Spitzenkandidat від ЄНП Манфреду Веберу, лідеру групи Європейської народної партії в Європейському парламенті.

У січні 2020 року, коли термін роботи Стубба в Європейському інвестиційному банку закінчувався, його було обрано директором і професором Школи транснаціонального управління в Інституті Європейського університету у Флоренції, Італія.

11 лютого 2024 року обраний президентом Фінляндії. Вступив на посаду 1 березня 2024 року. Стубб є першим президентом від шведськомовної меншини після Карла Густава Еміля Маннергейма, який правив країною з 1944 по 1946 рік.

Книги, публікації. З 1997 року Александр Стубб друкувався (понад 100 публікацій) в Ekonomi och Teknik-magazine, Ilta-Sanomat, Financial Times, Blue Wings, Apu, Suomen Lehtiyhtyma Nykypaiva і Hufvudstadsbladet.

Автор 10 книг та 30 статей з історії Європейського Союзу.

Блог. На своєму офіційному сайті вів персональний блог, де розповідав про свою роботу в Європейському парламенті та міністерстві закордонних справ Фінляндії.

Сім'я. Александр Стубб одружений із Сьюзенн Іннес-Стубб, англійкою за походженням, яка працює юристом у бельгійській компанії й займається питаннями антимонопольного законодавства та захисту особистих відомостей. Вони виховують двоє дітей: доньку Емілію (2001 р.н.) і сина Олівера-Югана (2004 р.н.).

Захоплення. Захоплюється тріатлоном, учасник змагань Ironman, які включають в себе заплив на 3,86 км, заїзд на велосипеді по шосе на 180,25 км і марафонський забіг на 42,195 км.

31.03.2025 р.