Макаров Юрій

Юрій Володимирович Макаров – український журналіст, телеведучий, документаліст, письменник. Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2019-2023), член правління НСТУ (2017-2019), з 2019 р. – виконавчий продюсер Суспільного телебачення НСТУ.

Місце народження. Освіта. Народився Болгарії в сім'ї емігрантів з Росії. З 1961 року мешкає у Києві. У 1972 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка.

Володіє французькою, англійською та болгарською мовами.

Кар'єра. Викладав французьку мову у Київській консерваторії. Був кореспондентом та оглядачем Радіотелеграфної агенції України (РАТАУ), редактором на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. Режисер кількох документальних фільмів.

Працював у сфері реклами, був заступником головного редактора газети "Контракт".

З 1995 року працював на телеканалі 1+1. З 1996 - постійний ведучий програми "Телеманія". Як автор цього проєкту у 1997 році отримав премію Телевізійної академії України "Золота Ера" у номінації "Найкраща культурно-історична програма".

З 1998 року обіймав посаду головного редактора телерадіокомпанії Студія "1+1". Продюсер та ведучий програми "Імперія кіно", керівник відділу Promotion компанії.

У 1999-му обраний дійсним членом Телевізійної академії України.

Ведучий авторської програми "Документ".

Восени 2007 року очолив новий громадсько-політичний журнал "Український тиждень" (спільний проєкт з австрійською компанією ECEM Media GmbH).

У 2007-му очолив журнал "Український тиждень", залишив посаду шеф-редактора у вересні 2009 р., відтоді постійний колумніст видання.

У 2008-2010 роках працював на Першому Національному ведучим програми "Культурний фронт".

З 2011-го по 2013-й вів програми "Цивілізація" та "Цивілізація 2.0" на телеканалі ТВі.

З грудня 2016 року є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

З 2015 року співведучий ток-шоу "Війна та мир" (разом з Євгеном Степаненком) на каналі UA: Перший.

У 2016-2017 роках. - директор ТО документальних фільмів НТКУ.

З 2017 по 2019 – член Правління НОТУ (Національної громадської телерадіокомпанії України).

З 2019 – шеф-редактор Суспільного телебачення.

З грудня 2019 року по березень 2023 року – голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Бібліографія. 2002 - повість "Культурний шар" (рус., укр. переклад), 2003 - збірка есе "Листи до незнайомки" (рус.), 2010 - повість "Геній місця" (укр.), 2013 - повість "Без чверті десять" (укр.), статті у періодиці.

Сім'я. Одружений четвертим шлюбом. Дружина – художник та журналіст Світлана Фесенко (псевдонім у пресі Іда Ворс), дочка Марія 1997 р.н.

12.03.2024 р.