Кощинець Василь

Ексглава Держдепартаменту України з питань виконання покарань

Дата народження: 01.02.1950

Василь Васильович Кощинець – голова Державного департаменту України з питань виконання покарань (2005-2009).

Місце народження. Освіта. Народився 1 лютого 1950 року в селі Розточки Долинського району Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу у 1974 році, за фахом - гірничий інженер-геолог.

Кар'єра. Був головою Долинської районної ради (Івано-Франківська область), головою райдержадміністрації.

1998-2002 рр. - депутат Верховної Ради III скликання. На момент виборів – член Конгресу Українських Націоналістів. Пройшов до парламенту місцевим виборчим округом N88.

У Верховній Раді був членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. За час роботи у парламенті змінив кілька фракцій та депутатських груп: з 21 липня по 22 грудня 1998 року – "Незалежні", з 22 грудня 1998 по 14 грудня 1999 рр. - фракція "Реформа-Конгрес", з 14 грудня 1999 по 6 квітня 2001 р. - група "Відродження регіонів", потім "Демсоюз". Завершив роботу у парламенті у фракції Українського Народного Руху.

Паралельно з роботою у вищому законодавчому органі Василь Кощинець був виконувачем обов'язків заступника голови НАК Нафтогаз України. 8 червня 2001 року Кабінет міністрів звільнив його з посади першого заступника голови правління Нафтогазу.

21 березня 2005 року президент України Віктор Ющенко своїм указом призначив Василя Кощинця головою Державного департаменту з питань виконання покарань.

12 серпня 2009-го звільнений з посади розпорядженням Кабінету міністрів.

Василь Кощинець декларував намір привести роботу пенітенціарної системи у відповідність до європейських стандартів. Проте, весь період перебування його на посаді голови Держдепартаменту з питань виконання покарань не переставала звучати критика правозахисних організацій щодо порушення прав людини в місцях позбавлення волі. Українська Гельсінська спілка з прав людини надала Василю Кощинцю антипремію "Чортополох року-2007" за абсолютну бездіяльність у випадках порушення прав людини". Водночас його заступник Миколи Ільтяй переміг у номінації "за незаконне насильство щодо засуджених".

Нагороди. Орден "За заслуги" III, II ст. (2007 р.).

12.01.2024 р.