Литовченко Владлена

Владлена Володимирівна Литовченко (Прокаєва) – директор Вишгородського історико-культурного заповідника, радник міністра з сім'ї, молоді та спорту (2007-2012). Доцентка Міжнародного університету "Україна", кандидатка історичних наук. Модель, міс Україна 1995.

Місце народження. Освіта. Народилася у Броварах Київської області. З дитинства займалася музикою. У 1985 році з відзнакою закінчила Київське музичне училище ім. Глієра за класом фортепіано. У 1994-му - Одеську консерваторію, у 2009-му - Дипломатичну академію при МЗС України. У 2013 році закінчила Аспірантуру Дипломатичної академії України при МЗС України. У 2015 - кандидат історичних наук.

Кар'єра. Після закінчення консерваторії два роки викладала у музичній школі. Декілька років працювала професійною моделлю. Брала участь та перемогла у низці конкурсів краси: "Міс Київ - 1994", "Професійна модель - 1995" (конкурс "Чорна перлина"), "Міс Україна - 1995", "Найкраща модель року - 1997" (Україна). 

З 1999 по 2009 р. була президентом Karin Model Management Group.

Влада Литовченко співпрацювала з низкою торгових марок як амбасадорка чи обличчя бренду. Серед них - мобільний оператор Київстар (2004), косметична лінійка Rosarium by DR.Sante (2005), салон ексклюзивних хутряних виробів "М’яке золото" (2006-2009), автомобільна компанія Jaguar в Україні (2007), міжнародний бренд Soho Square (Єгипет, 2009), модний дім Osmany Laffita (Чехія, з 2006 року), а також українські дизайнери Євген Фененко та Aina Gasse (2009).

Знялася більш ніж для 120 обкладинок журналів та газет.

Знімалась у відеокліпах на пісні Михайла Поплавського "Кропива", Олександра Пономарьова "Човен" та "Він чекає на неї" та Віталія Козловського "Дощ стукає у вікно".

У 2003 році Влада Литовченко стала співавтором першого в Україні підручника модельного бізнесу "Професія: модель". Одна з робіт - зйомки разом зі знаменитим актором Жераром Депардьє у рекламному кліпі оператора мобільного зв'язку Київстар.

Ведуча рубрики "Етикет" у Cosmolady, вела рубрику "Стиль" у журналі XXL. У 2010 році ініціювала авторський проєкт "Жінки майбутнього" у журналі L'Officiel-Ukraine.

У 2007-му заснувала благодійний фонд "Обдаровані діти – майбутнє України". Фонд допомагає обдарованим дітям із малозабезпечених сімей та позбавлених батьківського піклування, підтримує освітні, культурні та творчі ініціативи.

Була радником міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна, заступником голови кафедри ЮНЕСКО Дипакадемії при МЗС України.

У липні 2012 року була заступником гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з міжнародного співробітництва).

У 2013 році стала старшим викладачем Міжнародного університету "Україна", курс "Всесвітня спадщина ЮНЕСКО".

У 2014 році – член Громадської ради при Міністерстві культури України.

У серпні 2016 – стала головою Ради Аграрної партії з питань культури та духовності.

З 2016 року очолює Вишгородський історико-культурний заповідник.

З 2018 року Влада Литовченко є членкинею Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України (з перервами у 2020–2022 роках). У той самий період - 2018–2020, 2020–2022, а також з 2023 року - очолює Комітет з присудження премії у сфері нематеріальної культурної спадщини при тому ж міністерстві.

У 2021 році, до 30-річчя Незалежності України, в межах державної програми вийшла її авторська монографія "Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні".

З 2023 року - членкиня експертної ради програми "Культурна спадщина" Українського культурного фонду, а також Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки краєзнавців України.

У 2023 році у співавторстві з Валентиною Дем’ян опублікувала монографію "Нематеріальна культурна спадщина як найголовніший інструмент збереження української нації", присвячену питанням охорони НКС.

Скандали. У липні 2012 року Владу Прокаєву призначили заступницею генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з міжнародного співробітництва. Вже 31 липня вона була звільнена з посади, хоча за іншими даними - не звільнена, а пішла на лікарняний.

Після цього вона публічно звинуватила генеральну директорку заповідника Вікторію Лісничу у вимаганні хабаря у розмірі $50 тис за призначення на посаду, зазначивши, що частина цих коштів нібито призначалася міністру культури Михайлу Кулиняку. Причиною конфлікту між Прокаєвою та Лісничою стали скарги колективу заповідника на дії трьох заступників, у тому числі Прокаєвої.

Міністр культури спростував отримання будь-яких коштів як від Прокаєвої, так і від Лісничої. У відповідь на публічні звинувачення генеральна директорка заповідника заявила про намір звернутися до суду. Своєю чергою, Генеральна прокуратура доручила Міністерству внутрішніх справ провести перевірку висунутих заяв.

Регалії. Увійшла до ТОП-10 світських леді України (2007). Учасниця рейтингу "100 найвпливовіших жінок України" за версією журналу "Фокус" (2007). Увійшла до ТОП-100 найкрасивіших людей України за версією щорічного балу моди та краси "May Fashion" (2008, 2009, 2010).

Увійшла до сотні найкрасивіших жінок світу (за версією журналу Playboy, 2006).

Має титули: "Жінка III тисячоліття" та "Гарний символ нації" (2006), "ЕLLE-Кумир" (за версією журналу "ELLE", 2007).

Сім'я. У Влади Литовченко дві доньки - Маргарита (1989 р.н.) та Христина (1999 р.н.).

У 1995-2004 роках - була одружена з експрезидентом компанії Київстар Ігорем Литовченком.

У 2007-2012 рр.- була одружена з Сергієм Прокаєвим (голова корпорації "Агро-Союз").

08.08.2025 р.