Захаров Євген

Євген Юхимович Захаров – голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років, журналіст.

Місце народження. Освіта. Народився у Харкові. У 1975-му з відзнакою закінчив механіко-математичний факультет Харківського університету (за спеціальністю прикладна математика), у 1982-му - аспірантуру Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту.

Громадська діяльність. У 1970-х розпочав активну участь у правозахисному русі. За словами Захарова, серед його близьких родичів було 14 жертв політичних репресій. Крім того, сім'я завжди була близькою до дисидентських кіл. 

У 1989 році Захаров став співголовою харківського правозахисного товариства "Меморіал". У 1990-му був обраний депутатом Харківської міськради і цього ж року призначений заступником голови міської комісії з питань відновлення прав реабілітованих.

У 1991 році, паралельно виконуючи роль головного редактора журналу Права людини в Україні, організував Харківську правозахисну групу (ХПГ).  У 1998-му ХПГ було удостоєно премії Євросоюзу та США "За демократію і громадянське суспільство" - за активну роботу з правозахисної просвіти, аналіз ситуації з дотриманням прав людини в Україні та за правову допомогу сотням конкретних людей, чиї права були ущемлені. 

З 1989 року Захаров – член Московської Гельсінської групи, з 1995-го – Міжнародного товариства з прав людини (Українська секція), з 2003-го – Української інтернет-спільноти. У 2004 році він став головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини, на даний час – член правління.

З 2000 року редагує тижневик "Права людини". Починаючи з 1987 року, видав понад 150 власних робіт на правозахисні теми в Україні, Росії, Литві, Німеччині, Франції, США, Данії, Польщі.

У 2014-2015 роках - член Конкурсної комісії, до повноважень якої входило висування кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, призначено за квотою президента України.

06.11.2024 р.