Черкаси та Черкаська область

Площа – 20,9 тис кв км.

Населення – 1435 тис. осіб, щільність – 69 осіб на 1 кв км.

Адміністративно-територіальний поділ: 20 районів.

Географічне положення. Область розташована у центральній частині України, на берегах середньої течії Дніпра.

Клімат. Помірно континентальний. Зима м'яка, тепле літо. Середня температура січня становить -6°C, липня - +20°C.

Природно-рекреаційний потенціал. Соснівка – рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований у великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Функціонують санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, спортивно-оздоровчі бази.

Транспортна мережа. Основні залізничні вузли – ім. Тараса Шевченка (місто Сміла) та Христинівка. Розвинуто автомобільний транспорт. Здійснюється вантажопасажирське судноплавство Дніпром. Черкаси пов'язані повітряними авіалініями з багатьма великими містами України.

Економічний потенціал. За структурою господарства область – індустріально-аграрна. У сукупній валовій продукції питома вага промисловості становить 36%, сільського господарства – 27%.

Великі промпідприємства виробляють електроенергію, добувають вугілля, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва та кормовиробництва, товари народного споживання продовольчої та непродовольчої груп. У харчовій промисловості найбільшого розвитку досягли такі галузі, як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.

Область відіграє важливу роль в економіці України як регіон із високорозвиненим сільським господарством, що характеризується високою культурою землеробства та тваринництва.

Історико-культурний потенціал. Найцікавіші туристичні об'єкти – Будинок поміщика Енгельгардта (1828-1829 рр.); будинок чумака (етнографічний музей, 1816); дуб Тараса Шевченка; будинок Тараса Шевченка (ХІХ ст.); державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"; Преображенська церква Красногірського монастиря (1767-1772 рр.); садиба Давидових (поч. ХІХ ст.); городище "Княжа гора" (XII ст.); могила Тараса Шевченка; Канівський музей народного декоративно-ужиткового мистецтва; сосна Миколи Гоголя; Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів"; Державний історико-культурний заповідник у Корсунь-Шевченківському; садиба Лопухіних (XVIII ст.); парк та комплекс споруд Мисливського замку (1896-1903 рр.); базиліанський монастир (1764-1784 рр.); дендропарк "Софіївка" (1796 р.); могила цадика Нахмана (1811) в Умані; костел (1812 р.); національний заповідник "Чигирин"; залишки вежі Дорошенка (XVI-XVIII ст.); братська могила козаків та мирних жителів, які загинули від рук турецьких загарбників у XVII ст.; пам'ятник героям битв із польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками (ХІХ ст.); древні кургани; Мотронинський монастир (1801 р.); залишки маєтку Богдана Хмельницького (XVII ст.); Іллінська церква – усипальниця Богдана Хмельницького (1653 р.); пам'ятник історії "Три колодязі" (XVII ст.).

Використані матеріали МЗС України