День партизанської слави

День партизанської слави - свято, яке відзначають в Україні щорічно 22 вересня.

Історія свята. У 2001 році президент України Леонід Кучма підписав указ про День партизанської слави - на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, і в пам'ять про них.

День партизанської слави відзначається щорічно 22 вересня. Саме цей день у 1941 році вважається початком підпільно-партизанського руху в Україні.

Урочистостей на державному рівні День партизанської слави не передбачає, водночас він відзначається на місцевому рівні. Так, традиційно з нагоди Дня партизанської слави в Києві, Одесі, Харкові та інших містах відбуваються урочисті церемонії покладання квітів до Меморіалів Слави, покладають вінки до могил і монументів знаменитих командирів - Ковпака, Попудренка, Кошового, Строкача, Коротченка тощо. Для ветеранів цього дня організовують зустрічі, що супроводжуються культурною програмою, піснями воєнних років і найчастіше 100 грамами та партизанським кулішем.

Тим часом з року в рік залишається все менше і менше учасників партизансько-підпільного руху. У таких містах, як Харків, Одеса, їх проживає до 100 осіб у кожному. Вулиці та сквери багатьох українських міст названо на честь партизанів та їхніх командирів, які відзначилися в роки війни.

Згідно з архівними документами, у 1941-1944 рр. на території України та Білорусі налічувалося до 1 млн. осіб - учасників партизанського руху. Як правило, молодь. Діяло 6200 партизанських загонів і підпільних груп. Вони завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії. За роки війни вони ліквідували 465000 німецьких солдатів і офіцерів, підірвали понад 5000 залізничних ешелонів, знищили майже 1600 танків і бронемашин, 13 500 автомобілів, збили або знищили на землі 211 літаків, підірвали 607 залізничних і майже 1600 шосейних мостів, вивели з ладу майже 2600 промислових об'єктів, розгромили до 500 німецьких гарнізонів, військових штабів, поліцейських дільниць.

Харківська облрада має у своєму розпорядженні дані, що за 23 місяці боротьби партизанами і підпільниками Харківщини було знищено понад 23000 ворожих солдатів та офіцерів, 21 залізничний ешелон і 260 автомашин із військами і технікою, підірвано 42 залізничних і шосейних мости.

Одеські підпільники, за даними громадського руху "Форпост", у роки Великої Вітчизняної війни були об'єднані в більш ніж 40 партизанських загонів. Серед відомих одеських підпільників - Володимир Молодцев-Бадаєв, Яків Гордієнко, Василь Авдєєв-Чорноморський, Антон Федорович-Бойко, Олексій Садовий, Ісаак Штейнберг.