Ярош Дмитро

Дмитро Анатолійович Ярош – колишній лідер та засновник організації Правий сектор (2014-2015), член-засновник організації Тризуб.

Місце народження. Освіта. Народився у Дніпродзержинську Дніпропетровської області. У 2001 році закінчив філологічний факультет Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка. Автор книги "Українська революція: XXI століття".

Кар'єра. З жовтня 1988 року Дмитро Ярош брав активну участь у політичній діяльності.

З лютого 1989 року був членом Народного руху України.

У 1989-1991 pp. проходив службу у лавах Радянської армії.

У 1994 році Дмитро Ярош став одним із засновників націоналістичної організації Тризуб ім. Степана Бандери, керував її регіональним підрозділом.

У 1996 році увійшов до центрального комітету організації, з 1996 до 1999 року Дмитро Ярош керував організацією.

З 2002 року – головний інспектор Всеукраїнської організації Тризуб, член Центрального Проводу. З січня 2005 виконував обов'язки голови Центрального Проводу. Згодом знову керував організацією, після чого передав цю посаду своєму заступнику Андрію Стемпицькому, у період Євромайдану – перший заступник керівника центрального керівництва.

З жовтня 2010 року – ініціатор створення та координатор єдиного Націоналістичного руху.

З 1 квітня 2013 року Дмитро Ярош був помічником-консультантом депутата Верховної Ради від партії УДАР Валентина Наливайченка, з яким їх пов'язують багаторічні дружні стосунки.

Наприкінці листопада 2013 року, під час Євромайдану у Києві, Дмитро Ярош був одним з ініціаторів створення громадського руху Правий сектор – об'єднання націоналістичних організацій та осіб для усунення так званого "режиму внутрішньої окупації" та здійснення української національної революції. Допомагав у створенні Самооборони Майдану. Лідери Правого сектора відносно довго трималися в тіні і не брали участь у громадській політиці. Лише наприкінці січня 2014 року вони почали висувати владі свої власні вимоги, позиціонуючи себе як самостійну суспільно-політичну силу, і зголосилися виступити як третя сторона в переговорах між владою та опозицією.

20 лютого 2014 року Дмитро Ярош особисто зустрічався з президентом Віктором Януковичем і, за його словами, відмовився ухвалити пропозицію президента про перемир'я. 21 лютого, при публічному оголошенні лідерами парламентської опозиції умов підписаної з президентом Януковичем Угоди про врегулювання політичної кризи в Україні, саме представники Правого сектора заявили, що їх не влаштовує обумовлена в документі поступовість політичних реформ, і вимагали негайної відставки президента Януковича. Дмитро Ярош заявив, що в Угоді відсутні чіткі зобов'язання щодо відставки президента, розпуску Верховної Ради, покарання керівників силових відомств та виконавців "злочинних наказів, внаслідок яких було вбито близько сотні українських громадян", він назвав Угоду черговим замилюванням очей та відмовився її виконувати.

26 лютого 2014 року на Майдані були представлені кандидатури уряду Яценюка, який формується, в якому Дмитру Ярошу було запропоновано посаду заступника секретаря РНБО України. Сам він претендував на місце віцепрем'єра із силового блоку.

3 березня 2014 року слідчий комітет Російської Федерації відкрив кримінальне провадження на лідера Правого сектору Дмитра Яроша, він був оголошений у міжнародний розшук каналами Інтерполу за публічні заклики до тероризму та екстремізму. Нібито у соцмережах звернувся до покійного терориста Дока Умарова із закликом активізувати боротьбу проти Росії. Причому безпосередньо Дмитро Ярош не здійснював і не контролював публікації на сторінках у соцмережах, а згідно з заявою представника організації, інформація з'явилася після того, як було зламано обліковий запис одного з їхніх адміністраторів.

12 березня Басманний районний суд Москви, відомий як інструмент політичних репресій через свої скандальні рішення, зокрема у справі Михайла Ходорковського, задовольнив клопотання слідства і виніс рішення про заочний арешт. Сам Дмитро Ярош заявив, що це рішення не вплине на його діяльність. 17 березня адвокат Дмитра Яроша Олександр Фомін подав апеляційну скаргу на рішення Басманного суду. 2 квітня апеляційна колегія Московського міського суду визнала рішення суду першої інстанції законним та залишила його без змін.

8 березня 2014 року Ярош заявив про свій намір брати участь у президентських виборах 2014 року. 1 квітня 2014 року ЦВК України зареєструвала кандидатуру Яроша. 25 травня 2014 року Дмитро Ярош одержав 127 818 голосів (0,70%).

З листопада 2014 року до серпня 2019 року – народний депутат України VIII скликання. Не входив до складу будь-якої фракції. Був заступником голови парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони.

На початку 2015 року начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко та лідер Добровольчого Українського Корпусу домовилися про призначення Яроша радником начальника Генштабу.

8 листопада 2015 року відбулася конференція керівного складу Правого сектору у Києві, після якої Ярош заявив, що складає повноваження лідера Національно-визвольного руху Правий сектор. Своє рішення він пояснив тим, що "ініціатори та деякі учасники зборів взяли на себе нелегітимні функції: визначення стратегічного розвитку ПС та обрання ще одного Проводу, де мені виділено посаду Провідника". Ярош відмовився, зазначивши, що не може бути "весільним генералом" у Правому секторі.

Після цього на сайті ПС з'явилася заява командирів запасних батальйонів ДУК ПС про те, що таке рішення Яроша стало для них шоком. А керівник інфоцентру НОД ПС зазначив, що Ярош не був присутнім на конференції, і "говорити, що Дмитру Ярошу було надано повноваження "весільного генерала", є несправедливим – конференція підтвердила найвищі повноваження Провідника".

Пізніше Ярош запевнив, що "не розглядав і не розглядає можливу свою участь у будь-яких інших політичних та громадських організаціях. Нічого краще за Правого сектора, на мою суб'єктивну думку, у двадцять першому столітті українці не створили".

На парламентських виборах 2019 року увійшов до першої п'ятірки списку Єдиного націоналістичного блоку, створеного партіями Національний Корпус, Свобода, Правий сектор, ветеранськими та громадськими організаціями.

Доходи. У поданій декларації про доходи Дмитро Ярош вказав за 2013 рік 803 грн. на сім'ю з п'яти осіб. На пресконференції Ярош пояснив, що сам він взагалі не має доходу, а вказана сума – стипендія старшої доньки.

У декларації, поданій за 2014 рік, загальна сума сукупного доходу становила 6188 грн. 68 копійок.

Сім'я. Дружина – Ольга. Троє дітей: дочки Анастасія та Ірина, син Дмитро. 11 березня 2014 року народився онук Назар.

29.09.2023 р.