Песах

Песах - центральне юдейське свято на згадку про вихід із Єгипту. Починається в 14-й день місяця Нісан (за єврейським календарем) і святкується протягом 7 днів в Ізраїлі та 8 днів за його межами.

Історія. Це одне з найбільш значущих свят юдейського календаря. Це восьмиденне свято весни і свободи відзначають щорічно в пам'ять про вихід євреїв з Єгипту. Свято завжди починається напередодні 15-го дня Нісана за єврейським місячним календарем із заходом сонця.

Святкування Єврейського Великодня пов'язане з певними традиціями і спрямоване на вшанування пам'яті тих євреїв, які наважилися на рішучий вчинок і були звільнені від єгипетського рабства, після чого були змушені 40 років поневірятися пустелею в пошуках Землі обітованої. Вихід і звільнення від рабства - основні ключові слова цього свята. Саме з цього дня бере свій початок поняття єврейського народу.

Протягом усіх днів Песаха Тора забороняє в будь-якому вигляді вживати в їжу квасне. Це - данина пам'яті євреям, які не встигли запастися їжею, коли залишали Єгипет. Також у ці дні уникають продуктів із пшениці, жита і вівса, бобових, а також перловки, кукурудзи, гороху, проса і гірчиці, бо ці продукти можуть заграти. Солодові лікери, пиво та інші алкогольні напої на основі дріжджів заборонені. Єдиний хліб, дозволений в Юдейський Великдень - маца - прісні хлібці з пшеничного борошна, якими поневолені євреї харчувалися в Єгипті та під час виходу з Єгипту. Іноді мацу розтирають у порошок - виходить щось на кшталт борошна, яке використовують для випікання або виготовлення галушок для супів. Усіх квасних продуктів позбуваються до настання Песаха, також заздалегідь прибирають у домі, особливо на кухні, видаляючи з оселі найменші зерна квасного.

Закони великоднього кашруту вимагають, щоб ніякі частинки квасного не потрапили в їжу під час свята. Для цього посуд, щоб бути придатним для використання, має бути кошерним - новим або спеціальним великоднім, ніколи не використаним протягом року, або ж обробленим відповідно до правил кашруту.

Страви на Песах. У центрі святкування - великодній седер (застілля). Цієї ночі вся сім'я з гостями збирається навколо столу, щоб читати книгу, що оповідає про вихід з Єгипту і події, які відбулися після цього. На стіл ставлять найкращий посуд і срібло, свічки, кошерне вино і три великі шматки маци. На столі обов'язково мають бути присутніми: зроа - запечена кісточка ягняти, що символізує великоднє жертвоприношення, бейца - печене яйце, що символізує скорботу за зруйнованим храмом у Єрусалимі, марор - гіркі трави (зазвичай використовують свіжий хрін або листя салату, хоча вони й не трави), які означають гіркоту, що залишилася після страждань, випробуваних у рабстві, харосет - суміш порізаних яблук, горіхів, кориці та вина, яка нібито представляє глину, використану євреями для будівництва єгипетських монументів, карпас - петрушка, селера або зелений салат, що символізує мізерне харчування в Єгипті. Його занурюють у солону воду, як нагадування про пролиті сльози, у спеціально прикрашений кубок для пророка Еліяха.

Під час седера юдеї проходять п'ять обов'язкових етапів. Перший - з'їсти мацу, другий - випити чотири чаші вина, третій - з'їсти марор (зазвичай між двома шматочками маци), четвертий - читання Агади, а п'ятий - читання хвалебних псалмів. До великодньої трапези часто входить курячий суп із галушками з маци, гефілте фіш і запечене м'ясо.