Міжнародний день Чорного моря

Міжнародний день Чорного моря – день, який відзначають щорічно 31 жовтня.

Історія. Це свято відзначається з 31 жовтня 1996 року, коли шість причорноморських країн - Україна, Болгарія, Румунія, Росія, Туреччина та Грузія - підписали Стратегічний план дій з реабілітації та захисту Чорного моря.

Експерти все частіше роблять висновок, що за останні роки динаміка забруднення Чорного моря значно зросла. У морі з'явилися придонні території, де практично не зареєстровано жодного живого організму. На одній третині площі шельфу північно-західної частини Чорного моря реєструються великі зони без кисню, що призводить до загибелі всього живого.

Бувши замкнутим басейном, Чорне море акумулює у собі всі забруднювачі, що приносяться водами Дунаю, Дніпра, Південного Бугу, Дністра та інших річок, причому не лише України, а й Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Річковий стік становить понад 50% всього обсягу водного надходження до моря. За даними дослідників, понад 60% забруднюючих речовин Чорного моря "приходять" саме з річковим стоком із території близько 20 країн індустріальної Європи. Усього за 30 років це призвело до незворотних змін морської екосистеми.

Стратегічний план захисту Чорного моря був підписаний у Стамбулі після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що її життєздатність суттєво погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями.

Одним із найбільш актуальних аспектів діяльності в рамках захисту навколишнього середовища Чорного моря в регіональному вимірі, як і раніше, залишається нестійка суспільна позиція, недостатня поінформованість, активність та усвідомлення необхідності консолідації зусиль для вирішення термінових екологічних проблем Чорного моря.

При цьому Україна є єдиною державою Чорноморського басейну, де національний план захисту Чорного моря схвалений законодавством у Програмі охорони та відновлення Азовського та Чорного морів на 2001-2010 роки.

2007 рік у контексті захисту Чорного моря став для України визначальним.

З одного боку, у березні 2007 року набув чинності підписаний президентом Віктором Ющенком закон "Про ратифікацію Протоколу про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення". Згідно з Протоколом, Україна взяла на себе зобов'язання вживати всіх необхідних заходів для регулювання навмисного введення та запобігання випадковому введенню немісцевих видів або генетичного модифікованих організмів у дику флору та фауну. Дія документа поширюється на район Чорного моря на північ від мисів Келагра та Дальян, а також на води, морське дно, ґрунт до лінії прісних вод.

З іншого боку, осінь 2007 року завдала екології Чорного моря відчутного удару. 11 листопада через сильний шторм у Керченській протоці один за одним зазнали аварії сім суден, у тому числі два танкери та кілька суховантажів із сіркою. У море потрапило кілька тисяч тонн нафтопродуктів та близько 7 тисяч тонн сірки. Значна частина узбережжя Таманського півострова виявилася залитою нафтопродуктами. Повністю залита нафтою була коса Тузла, коса Чушка з боку Керченської протоки, узбережжя біля селищ Ілліч та Приазовський. По узбережжю Чорного моря нафта дійшла до бази відпочинку "Смолоскип", розташованої поряд з селищем Хвиля в південній частині Таманського півострова. Внаслідок забруднення нафтою загинули десятки тисяч птахів, - нафта в буквальному значенні слова покрила їх плівкою. Крім того, через розлив мазуту в море загинуло близько 9 тисяч риб і навіть кормові організми (фіто- та зоопланктон).

День Чорного моря вводився для об'єднання активних та залучення нових учасників природоохоронного руху до захисту моря, широкого залучення громадськості до вирішення екологічних проблем, зміцнення міжнародного партнерства.

На сьогодні вирішенню екологічних проблем Чорного моря сприяє мережа, створена в рамках Чорноморської екологічної програми (Black Sea Environment Program - BSEP GEF). Мережа складається з 6 міжнародних та 36 національних центрів спеціального моніторингу та оцінки забруднень (Одеса, Україна); інтегрованого управління прибережною смугою (Новоросійськ, Російська Федерація); збереження біорізноманіття (Батумі, Грузія); екологічних аспектів судноплавства (швидкого реагування за надзвичайних ситуацій) у Варні (Болгарія); рибальства та інших живих ресурсів моря (Румунія).