RU

Деркач Андрій

Екснародний депутат України IX скликання

Деркач Андрій

Андрій Леонідович Деркач – народний депутат ІІІ-ІХ скликань від Партії регіонів. За даними СБУ, керував в Україні агентурною мережею ГУ Генштабу РФ, яка мала допомагати ворогові в захопленні України.

Позбавлений громадянства України згідно з указом президента України у січні 2023 року.

Місце народження. Освіта. Народився у Дніпропетровську (зараз (Дніпро). Його батько Леонід Деркач у 1995-1998 роках очолював Держмитслужбу України, у 1998-2001 роках – СБУ. Свого часу Деркач-старший очолював відділ КДБ на дніпропетровському військовому заводі Південмаш, одним із керівників якого був майбутній президент України Леонід Кучма. Як згадує Андрій Деркач, він "ріс у родині Кучми... сидів у нього на колінах". Тому невипадково, як стверджує низка джерел, опинився у хрещениках Леоніда Даниловича.

У 1989 році закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ ім. маршала Крилова. З 1990 по 1993 р. пройшов навчання у Вищій школі КДБ ім.Дзержинського (зараз – Академія ФСБ Росії) у Москві. Кандидат юридичних наук.

Кар'єра. З 1989 служив начальником розрахунку на технічній ракетній базі Первомайської дивізії ракетних військ стратегічного призначення.

З 1993-го працював оперуповноваженим Управління СБУ у Дніпропетровській області. Пізніше – заступником директора асоціації Наддніпрянщини, яка займалася налагодженням кооперації між підприємствами єдиного технологічного циклу.

Політична кар'єра. 1994-1996 рр. – заступник начальника Контрольної служби президента України.

1996-1997 рр. - консультант президента Леоніда Кучми із зовнішньоекономічних питань.

1997-1998 рр. - перший помічник прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, керівник групи помічників та радників глави уряду.

З 1998 року – народний депутат України III-VI скликань.

У 2006-2007 роках поєднував посаду депутата з господарськими посадами: спершу – президента НАЕК Енергоатом, потім – генерального директора державного концерну Укратомпром.

З грудня 2012 р. по листопад 2014 року – народний депутат України VII скликання, висуванець Партії регіонів за одномандатним округом №159 у Сумській області. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Член Партії регіонів.

У 2011-2013 роках Андрій Деркач очолював на громадських засадах групу радників прем'єр-міністра України.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

З 27 листопада 2014 року до серпня 2019 року - народний депутат України VIII скликання (обраний за одномандатним виборчим округом № 159). Заступник голови депутатської групи "Воля народу", член бюджетного комітету Верховної Ради. Після смерті Ігоря Єремєєва став виконувачем обов'язків голови депутатської групи Воля народу.

26 січня 2016 року Андрій Деркач написав заяву про вихід із депутатської групи Воля народу.

Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 159 (Сумська область). За підсумками голосування переміг на окрузі.

24 червня 2022 року СБУ викрила агентурну мережу ГРУ РФ, до якої входив народний депутат України Андрій Деркач. За даними слідства, він займався створенням ряду приватних охоронних підприємств у різних галузях, щоб використовувати ці структури для швидкого захоплення України.

10 січня 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що припинив громадянство України Андрія Деркача. 13 січня 2023 року Верховна Рада проголосувала за позбавлення мандата Андрія Деркача.

Санкції/ 10 вересня 2020 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Андрія Деркача за спробу "російського втручання" в американські вибори 2020 року.

Погляди та оцінки. У різні роки ставав депутатом по мажоритарному округу, за списками "прокучмівського" блоку "За Єдину Україну!", Соцпартії та Партії регіонів. Свого часу був членом і одним із лідерів партії Трудова Україна (очолював політвиконком, головою партії був Сергій Тігіпко ). Ще раніше був членом партії "Справедливість", очолював міжфракційне депутатське об'єднання "У Європу - разом з Росією".

Як писав журнал Фокус, реалізувавши проєкт з об'єднання всіх атомних активів України в потужний державний концерн Укратомпром, Деркач заслужив прізвисько "атомний король".

Одним із перших рішень нового Кабміну Юлії Тимошенко, у грудні 2007-го, стало скасування постанови уряду Віктора Януковича про створення Укратомпрому. Ще раніше ця постанова обурила президента Віктора Ющенка. На його думку, передача до статутного фонду концерну державних підприємств Енергоатом, Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Смоли та ін., які згідно із законом не підлягають приватизації, створило умови для їхнього відчуження з держвласності. Підозри глави держави викликав той факт, що статут держконцерну передбачав користування активами цих підприємств за принципами повного господарського відання.

У червні 2008-го керівник ГоловКРУ, бютівець Микола Сивульський та голова Кабміну звинуватили низку нардепів-регіоналів у серйозних фінансових порушеннях (на 10 млрд.грн.), які ті допустили, бувши керівниками галузей та державних компаній. Зокрема, на Енергоатом під управлінням Деркача "повісили" 3,6 млрд. грн. Партія регіонів відповіла на звинувачення вимогою на адресу Генпрокуратури порушити проти Сивульського та Тимошенко кримінальну справу "за свідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину".

За часів правління Кучми політичні та бізнес-конкуренти заявляли про причетність родини Деркачів до нелегальної торгівлі зброєю. Зокрема, їхнє прізвище звучало і в контексті горезвісного скандалу про продаж Україною Іраку протиракетного комплексу Кольчуга (в обхід міжнародних санкцій). Однак усі звинувачення так і залишились лише звинуваченнями.

Бізнес та стан. До сфери інтересів Деркача входять енергетика та медіабізнес. Зокрема, серед його медіаактивів – ТРК Ера, яка ділила телевізійний ефір з Першим національним каналом, радіо Ера, газета Києвський телеграф. Деркач є почесним президентом Інформаційно-видавничої групи Телеграф.

У лютому 2008 року експерти Фокуса оцінили статки політика в $162 млн., поставивши його на 119-й рядок рейтингу найбагатших українців.

Громадська діяльність. Деркач з 1997 року – почесний президент благодійного фонду екології та соцзахисту "Наше майбутнє". Президент Міжнародного фестивалю православного кіно "Покров". З 2002-го – голова опікунської ради синодального відділу з питань молоді УПЦ. У 2002-2003 роках був головою наглядової колегії НАЕК Енергоатом.

Регалії. Нагороджений орденами "За заслуги" І, ІІІ ступенів, "За заслуги перед Італійською Республікою". Кандидат юридичних наук, доцент Київської духовної академії та семінарії Української православної церкви.

Сім'я. Дружина Оксана Терехова (1973 р.н.) – доцент кафедри прикладної культурології Київського національного університету культури та мистецтв. У політика три дочки - Тетяна Терехова (1992 р.н.), Ксенія Деркач (1992 р.н.), Катерина Деркач (1997 р.н.) та два сини Григорій та Михайло.

13.01.2023 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 24 Травня 2024г (Пт):