Ющенко Віктор

Віктор Андрійович Ющенко – третій президент України (2005–2010). Прем'єр-міністр України (1999–2001), голова партії Наша Україна (2005–2013). Народний депутат України V скликання (2002–2005). Голова Національного банку України (1993–2000), лідер Помаранчевої революції.

Заслужений економіст України (1997), лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки (1999), кандидат економічних наук (1998).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Хоружівка Сумської області у сім'ї вчителів. Батько – Андрій Андрійович Ющенко (1919-1992), фронтовик, після війни викладав англійську мову у місцевій школі. Мати - Варвара Тимофіївна Ющенко (1918-2005), учитель фізики та математики. Вищу освіту Ющенко здобув у Тернопільському фінансово-економічному інституті (закінчив у 1975 році). Кандидат економічних наук. Захистив кандидатську дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні". Академік Академії економічних наук України, академік Української академії економічної кібернетики.

Кар'єра. Трудовий шлях розпочав у 1975 році помічником головного бухгалтера колгоспу 40-річчя Жовтня.

1975-1976 рр. - служба у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні.

З 1976 по 1985 р. виконував обов'язки економіста та керував Ульяновським відділенням Держбанку СРСР.

1985-1987 рр. – заступник начальника управління Української республіканської контори Держбанку.

1988-1990 рр. - начальник управління, заступник голови правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.

1990-1993 рр. – заступник, перший заступник голови правління Республіканського АК АПБ Україна.

З 1993 по 1999 рр. Ющенко обіймає посади голови правління та голови Національного банку України. Під його керівництвом вводиться в обіг національна українська валюта – гривня.

У 1999-му він стає прем'єр-міністром України. Звільнений з посади у квітні 2001 року. Офіційна причина, згідно з указом президента Леоніда Кучми, - "у зв'язку з відставкою Кабінету міністрів". Неофіційна - вплив, що посилюється в політичних і ділових колах, зростання популярності серед населення.

Після відставки та до парламентських виборів 2002 року Ющенко очолював Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім. Бориса Єльцина. Пройшовши до Верховної Ради з блоком Наша Україна, стає керівником однойменної фракції та членом парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. За громадською лінією з 2003 року до січня 2005-го обіймав посади голови правління всеукраїнської громадської організації Наша Україна та голови наглядової ради міжнародного благодійного фонду "Україна 3000".

У 2004 році Ющенко бере участь у чергових виборах президента України, основний його конкурент – провладний кандидат, голова Кабміну Віктор Янукович.

На початку вересня 2004 року Ющенко з симптомами тяжкого отруєння потрапив до австрійської клініки Рудольфінерхаус. Його команда заявила про спробу отруєння опозиційного кандидата. Скандал викликав великий резонанс як в Україні, так і далеко за її межами.

31 жовтня 2004 року відбувся перший тур голосування, за результатами голосування Ющенко набрав 39,90% проти 39,26% у свого головного опонента, кандидата від провладних сил Віктора Януковича. Цей тур голосування, за твердженнями низки вітчизняних та міжнародних організацій, зокрема Комітету виборців України, ОБСЄ, відбувався зі значними порушеннями виборчих прав громадян.

21 листопада 2004 пройшов другий тур голосування, який за твердженням переважної більшості міжнародних організацій, пройшов з порушеннями виборчого законодавства та прав людини, з застосуванням технологій загальнодержавного фальшування результатів голосування, в тому числі і з втручанням в електронну систему підрахунку голосів у Центральній виборчій комісії. Ці факти були доведені у Верховному Суді України в судовому процесі "Віктор Ющенко проти Центральної виборчої комісії", в результаті якого було призначене повторне голосування 26 грудня 2004 року.

Зазначені події розгорталися на фоні безпрецедентних протестних акцій українського народу проти фальсифікації виборів, які отримали назву Помаранчевої революції та мали ключовий вплив на політичну ситуацію між другим туром та повторним другим туром голосування.

26 грудня 2004 року у результаті повторного другого туру голосування, визнаного експертами набагато демократичнішим, ніж два попередніх, Віктор Ющенко отримав 51,99% голосів, тоді як Віктор Янукович 44,20%. 20 січня 2005 року, Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів, та розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду президента. 23 січня 2005 року відбулася інавгурація нового президента України.

Восени 2012 року Ющенко веде партію Наша Україна на парламентські вибори, проте подолати прохідний бар'єр у 5% не вдалося – лише 1,11% виборців підтримали політсилу колишнього президента.

У травні 2018 року був обраний головою наглядової ради Альпарі Банку.

Нагороди, звання. Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня. Своїм попередником на президентській посаді Кучмою був нагороджений почесною відзнакою президента України. Має звання заслуженого економіста України.

Сім'я. Одружений, має п'ятьох дітей та чотирьох онуків. Дружина – Катерина Ющенко (у дівоцтві – Чумаченко), голова наглядової ради міжнародного благодійного фонду "Україна 3000", веде активну благодійну діяльність. Сини – Андрій та Тарас, дочки – Віталіна, Софія та Христина, онуки – Яринка, Віктор, Андріана та Варвара.

Старший брат Петро Ющенко – народний депутат IV-VI скликань від Нашої України. Племінник Ярослав Ющенко був заступником ексгубернатора Харківщини Арсена Авакова.

Хобі. Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонуванням предметів української старовини. Дуже любить проводити час у родинному колі.

21.02.2025 р.