Поліщук Микола

Микола Єфремович Поліщук – міністр охорони здоров'я України (2005), народний депутат України IV скликання, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМНУ.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Лип'ятин Хмельницького району Вінницької області. У 1969 році закінчив медфакультет Ужгородського державного університету (лікувальна справа, лікар).

Кар'єра. 1961-1963 рр. - вчитель Лип'янської восьмирічної школи.

1966-1969 рр. - робота в Ужгородській обласній неврологічній лікарні.

1969-1970 рр. – лікар-анестезіолог Великоберезнянської центральної районної лікарні.

1970-1972 рр. – клінічний ординатор Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту.

1972-1974 рр. – аспірант, лікар-нейрохірург Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту.

1974-1983 рр. - помічник Київського інституту вдосконалення лікарів.

1983-1993 рр. – старший науковий співробітник Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту, головний нейрохірург Управління охорони здоров'я Києва.

1993-1995 рр. - директор клініки невідкладної нейрохірургії, заступник директора з наукової роботи Науково-практичного об'єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф.

1995-2002 рр. – завкафедри Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Шупика.

2002-2005 рр. - народний депутат України IV скликання, член фракції Наша Україна. Очолював Комітет ВР з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. До парламенту прийшов, бувши членом партії Реформи та порядок Віктора Пинзеника. Пізніше вступив до Народного Союзу Наша Україна.

З лютого по вересень 2005 року – міністр охорони здоров'я України в уряді Юлії Тимошенко. 

Після відставки Кабміну Тимошенко Микола Поліщук працював заввідділу спинальної патології Інституту нейрохірургії ім. О.Ромоданова АМНУ. Його на посаді голови МОЗ змінив Юрій Поляченко.

З вересня 2006 по березень 2010 року - радник президента України Віктора Ющенка. Звільнений новим президентом Віктором Януковичем.

Наукова діяльність. Автор та співавтор близько 300 наукових праць, зокрема, 13 монографій, 18 винаходів, 63 рацпропозицій.

Регалії. Доктор медичних наук (1987). Професор (1997). Член-кореспондент Академії медичних наук України (1997). Заслужений діяч науки та техніки України (1994). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004).

15.03.2024 р.