8 березня: Міжнародний жіночий день

Міжнародний жіночий день (8 Березня) - свято, яке відзначають щорічно 8 березня в низці держав і країн світу. З'явилося як день солідарності жінок у боротьбі за жіночі права та емансипацію. З березня 1975 року Міжнародний жіночий день відзначається в ООН.

Історія. Міжнародний жіночий день (Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир ООН, 8 Березня) є датою, яка на сьогодні відзначається в низці країн світу, а в деяких має статус державного свята (наприклад, в Україні).

Свято своїм корінням сягає багатовікової боротьби жінок за участь у житті суспільства нарівні з чоловіками. У Стародавній Греції Лісістрата заради припинення війни організувала сексуальний страйк проти чоловіків. Під час Французької революції паризькі жінки, які виступали за "свободу, рівність і братерство", організували марш на Версаль, щоб вимагати надання жінкам виборчого права.

Ідея проведення Міжнародного жіночого дня вперше виникла на початку ХХ століття, коли промислово розвинений світ переживав період експансії і потрясінь, демографічного буму і появи радикальних ідеологій.

Так, 28 лютого 1909 року на всій території США відзначали перший національний жіночий день за рішенням Соціалістичної партії Америки. Жінки продовжували відзначати цей день в останню неділю лютого аж до 1913 року.

У 1910 році на засіданні в Копенгагені Соціалістичний інтернаціонал заснував Міжнародний жіночий день, щоб відзначити рух за права жінок і допомогти жінкам здобути загальне виборче право. Саму ідею заснувати день, присвячений боротьбі за права жінок, приписують німецькій соціалістці Кларі Цеткін. У Копенгагені ця пропозиція отримала одностайну підтримку конференції за участю понад 100 жінок із 17 країн. Однак конкретна дата проведення цього дня встановлена не була.

У 1911 році Міжнародний жіночий день уперше відзначали 19 березня в Австрії, Німеччині, Данії та Швейцарії, де відбувалися велелюдні мітинги, під час яких жінки вимагали права голосу і права обіймати державні посади, а також надання права на працю і на професійно-технічну підготовку та припинення дискримінації на робочому місці.

У 1913-1914 рр. у рамках руху за мир, що зародився напередодні Першої Світової війни, російські жінки відзначили свій перший Міжнародний жіночий день у першу неділю лютого 1913 року. Наступного року в низці країн Європи 8 березня жінки провели мітинги або на знак протесту проти утиску їхніх прав, або на знак солідарності з жінками інших країн.

У 1917 році в царській Росії на тлі гострої продовольчої кризи і поглиблення політичної кризи на заводах і фабриках страйкували робітники. Жінки обрали останню неділю лютого, щоб провести страйк із закликом "За хліб і мир!". Страйк переріс у збройне повстання. Ця історична неділя припала на 23 лютого (початок Лютневої революції) за юліанським календарем, який діяв на той час у Росії, проте за григоріанським календарем, який використовувався в інших країнах світу, це було 8 березня. Через кілька днів Микола II зрікся престолу, передавши владу тимчасовому уряду.

Існує версія, що свого часу для святкування Міжнародного жіночого дня обрали 8 березня з тієї причини, що саме цього дня 1857 року кілька сотень працівниць текстильних і взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели акцію протесту і демонстрацію. Вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці та однакової заробітної плати з чоловіками. Поліція нібито розігнала демонстранток, але ті об'єдналися в профспілку. Утім, цей факт документально не підтверджується.

У 1945 році в Сан-Франциско було підписано Статут ООН, який, серед іншого, став першою міжнародною угодою, яка проголосила рівність чоловіків і жінок як основоположне право людини. "Небагато кампаній, що проводяться ООН, здобули активнішу і ширшу підтримку, ніж кампанія за заохочення і захист рівноправності жінок", - йдеться на офіційному сайті ООН. Гендерна рівність визнана державами-членами одним із важливих чинників у досягненні пріоритетних цілей ООН у сфері зміцнення миру і безпеки, захисту прав людини та розвитку, сформульованих у Декларації тисячоліття, датованій вереснем 2000 року.

У Радянському Союзі з 1965 року, згідно з рішенням Президії Верховної Ради СРСР, 8 березня стало червоним днем календаря, тобто святом і неробочим днем, яким є і донині в багатьох пострадянських країнах, зокрема - в Україні. Сьогодні свято повністю позбавлене політичного забарвлення, його іноді називають "днем вседозволеності жінок". Традиційно чоловіки дарують представницям жіночої статі на 8 Березня квіти (мімози, тюльпани, нарциси тощо) і невеликі подарунки.

Деякі цифри та факти з роботи "Vlachova, Marie and Biason, Lea, Eds. Women in an Insecure World: Violence Against Women - Facts, Figures and Analysis. Geneva Centre for the Democratic Control of Armed Forces":

- від 113 млн до 200 млн жінок є жертвами демографічної "селекції", інфантициду, коли надається перевага чоловічій статі, або ж не отримують їжі та медичного обслуговування в тому ж обсязі, що й чоловіки;

- щорічно насильно втягуються в проституцію або продаються в будинки розпусти близько 700 тисяч - 4 мільйонів жінок. Доходи від сексуального рабства становлять від $7 млрд до $12 млрд на рік;

- загалом, жінки у віці 15-44 років наражаються на більший ризик стати каліками або померти внаслідок насильства з боку чоловіків, ніж унаслідок захворювання на рак і малярію, ДТП або війни разом узятих;

- щонайменше, одна з трьох жінок протягом свого життя зазнає побиття, змушена вступати в статеві стосунки проти своєї волі або зазнає насильства в інших формах;

- побутове насильство є найпоширенішою формою насильства, якого зазнають жінки в усьому світі, незалежно від їхнього етнічного походження, освіти, класової приналежності та віросповідання;

- систематичне зґвалтування використовують як зброю терору в багатьох конфліктах у світі. За оцінками, під час геноциду 1994 року в Руанді було зґвалтовано 250 тис-500 тис жінок;

- як показують дослідження, зв'язок між насильством, якого зазнають жінки, та інфікуванням ВІЛ стає дедалі тіснішим і демонструє, що ВІЛ-інфіковані жінки частіше зазнають насильства, а жінки, які зазнали насильства, зіштовхуються з більшою небезпекою виявитися інфікованими.

Відповідно до українського законодавства, 8 березня є вихідним днем.