Народний рух України

Народний рух України – українська політична партія. НРУ зіграв одну з ключових ролей у відновленні незалежності України у 1991 році.

Ідеологія Народний Рух України вважає за мету формування української політичної нації, утвердження в Україні демократії та формування громадянського суспільства, розбудову економіки на засадах приватної власності та конкуренції. НРУ виступає за входження України до НАТО, зупинення членства України в СНД. Партія бореться за зміцнення позицій української мови, заборону символів радянської доби, створення Єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Історія партії. Народний рух України (НРУ) – одна із найстаріших політичних партій України. НРУ було засновано як суспільно-політичну організацію Народний рух України за перебудову у вересні 1989 року (у жовтні 1990-го з назви виключено слова "за перебудову"). Першим керівником було обрано поета Івана Драча.

1990 року партія бере участь у виборах до Верховної Ради УРСР (після 1991 року – Верховна Рада України). У парламенті депутати НРУ складають кістяк опозиційного блоку "Народна рада", який налічував 211 депутатів із 450.

На президентських виборах 1991 року НРУ висуває кандидатуру В'ячеслава Чорновола, який посідає друге місце після Леоніда Кравчука, набравши 23,27% голосів. Після виборів Рух заявляє про свою опозиційність.

У лютому-березні 1992 року відбуваються Треті Всеукраїнські збори НРУ, на яких співголовами НРУ були обрані В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч та Михайло Горинь. У грудні того ж року, на Четвертих Всеукраїнських зборах НРУ, єдиним головою організації було обрано В'ячеслава Чорновола, що призвело до розколу в партії та створення Всенародного Руху України на чолі з Ларисою Скорик.

У лютому 1993 року Народний рух України реєструється як політична партія.

На президентських виборах 1994 року НРУ не висуває свого кандидата на посаду президента України, проте бере участь у виборах Верховної Ради. На момент проведення першого засідання парламенту другого скликання у його складі було 5,9% депутатів, які були членами Народного руху.

На виборах Верховної Ради третього скликання партія отримує 9,4% голосів, що є другим результатом щодо України. У парламенті утворюється фракція Народного Руху України, до якої входять 48 народних депутатів.

У лютому 1999 року у НРУ відбувається другий розкол. Прихильники заступника голови партії Юрія Костенка проводять збори, названі ними "Десятими Всеукраїнськими зборами НРУ", на яких Юрій Костенко проголошується головою партії. У березні відбувається другий етап Дев'ятих Всеукраїнських зборів НРУ, на яких делегати підтверджують повноваження В'ячеслава Чорновола, а Юрія Костенка позбавляють посади заступника голови НРУ. Група Юрія Костенка утворює партію Український народний рух (з 2003 - Українська народна партія).

25 березня 1999 року в автокатастрофі під Борисполем гине голова НРУ В'ячеслав Чорновіл. Центральне проведення НРУ обирає в.о. голови партії Геннадія Удовенка, а у травні Десяті Всеукраїнські збори НРУ обирають Геннадія Удовенка головою партії.

НРУ висуває кандидатуру Геннадія Удовенка на президентських виборах 1999 року. На них він отримує підтримку 1,22% виборців і посідає 7 місце з 13.

У листопаді 2000 року у партії відбувається третій розкол. Видатний діяч партії Богдан Бойко із групою однодумців проводить з’їзд партії Народний Рух України за Єдність.

На парламентські вибори-2002 НРУ йде у складі виборчого блоку Наша Україна. Народними депутатами стають 13 членів Руху.

У травні 2003 року відбулися Тринадцяті Всеукраїнські збори НРУ, на яких головою партії було обрано дипломата Бориса Тарасюка.

На президентських виборах 2004 року партія підтримала кандидата у президенти України Віктора Ющенка. Після його перемоги Борис Тарасюк отримав посаду міністра закордонних справ.

У парламентських виборах 2006 року НРУ знову бере участь у складі блоку Наша Україна. За списками блоку депутатами стали 13 рухівців. Після формування у парламенті Антикризової коаліції НРУ заявив про свою опозиційність, проте Борис Тарасюк працював в уряді Віктора Януковича главою МЗС до січня 2007 року.

Після розпуску парламенту у 2007 році проходять Сімнадцяті Всеукраїнські збори НРУ, на яких було ухвалено рішення про створення виборчого блоку "Рух – Українська правиця" з партіями УРП "Собор" та УНП. Пізніше учасники блоку вирішили влитися до складу блоку Наша Україна – Народна Самооборона. За його списками народними депутатами були обрані Борис Тарасюк, В'ячеслав Коваль, Іван Стойко, Роман Ткач, Олександр Чорноволенко та Ярослав Кендзьор.

У Верховній Раді VI скликання депутати від НРУ увійшли до коаліції, створеної Блоком Юлії Тимошенко та НУНС. Борис Тарасюк почав виступати з різкою критикою на адресу президента Віктора Ющенка, що спричинило ще один розкол у партії. У січні 2009 року партійних квитків було позбавлено керівників львівської та тернопільської обласних організацій Ярослава Кендзьора та Івана Стойка. Добровільно вийшли з партії прихильники президента Ющенка Лесь Танюк та вдова В'ячеслава Чорновола Атена Пашко.

На президентських виборах 2010 року Народний Рух України підтримує кандидата Юлію Тимошенко. Після поразки лідера БЮТ та формування у парламенті нової коаліції НРУ заявив про перехід опозицію, а його лідер Борис Тарасюк підписав угоду про створення об'єднаної опозиції з низкою партій, які входять до блоків БЮТ та НУНС.

Численні розколи, які супроводжували НРУ на всіх етапах шляху, призвели до того, що майже у всіх великих партіях є колишні рухівці. Наприклад, одним із найвпливовіших регіоналів є колишній заступник В'ячеслава Чорновола по партії Олександр Лавринович, а один із засновників НРУ Володимир Яворівський – член партії Юлії Тимошенко Батьківщина.

У червні 2009 року Верховна Рада на честь 20-річчя створення Руху доручила уряду та місцевій владі спорудити на одній із центральних площ Києва монумент та перейменувати цю площу на площу Народного Руху України за перебудову.

14 травня 2011 року головою Народного Руху України знову обрано Бориса Тарасюка.

2 березня 2012 року Народний Рух України та ВО Батьківщина підписали угоду про співпрацю на наступних парламентських виборах, згідно з якою вони складуть загальний список у мажоритарних та партійних округах на базі Батьківщини.

15 грудня 2012 року новим головою партії було обрано Василя Куйбіду.

19 травня 2013 року на позачерговому Всеукраїнському зборі Народного Руху України було ухвалено рішення про відновлення єдності Руху шляхом об'єднання Народного Руху України та Української Народної Партії в єдину партію під назвою РУХ на основі Статуту Народного Руху України.

22 травня 2013 року свої застереження щодо об'єднання НРУ та УНП висловив колишній голова НРУ Борис Тарасюк, обраний одним із заступників лідера Батьківщини.

Попри масовий перехід рядових членів УНП та низових організацій у повному складі до Руху, вже у жовтні 2013 року новий лідер УНП Олександр Клименко повідомив, що об'єднання УНП та НРУ до партії РУХ не відбулося, оскільки Міністерство юстиції України відмовилося реєструвати відповідні документи, прийняті на об'єднавчому з'їзді цих партій 19 травня 2013 року. У зв'язку з цим на з'їзді УНП 5 жовтня 2013 року було ухвалено рішення про припинення процесу утворення нової партії РУХ та було припинено ліквідацію партії УНП, яка відновила свою самостійну діяльність.

29 березня 2014 року Народний рух України висунув кандидатом на пост президента України на позачергових виборах президента України голови НРУ Василя Куйбіду.

28 травня 2017 року головою партії було обрано Віктора Кривенка, а Василя Куйбіду обрано почесним головою.

10 липня 2021 року головою партії обрано Андрія Корната.

10.07.2021 р.