Джонсон Борис

Александер Борис де Феффель Джонсон, відоміший як Борис Джонсон - британський державний діяч, політик. Прем'єр-міністр Великої Британії (2019–2022). Мер Лондона (2008-2016) та міністр закордонних справ Великої Британії (2016-2018) у першому та другому кабінетах Терези Мей. Член Консервативної партії був її лідером (2019-2022). 7 травня 2015 року обраний до Палати громад, а 9 червня 2023 року склав депутатські повноваження. Відомий як один із головних ідеологів виходу Великої Британії з Європейського союзу.

Після повномасштабного вторгнення Росії до України зайняв проукраїнську позицію, підтримав антиросійські санкції. Почесний громадянин Одеси та Києва.

Місце народження. Освіта. Народився у Нью-Йорку, де на той час працював його батько Стенлі Джонсон. Незабаром родина переїхала до Лондона, де його мати закінчувала навчання в Оксфорді. Стенлі Джонсон був депутатом парламенту Європи, також працював у Європейській комісії та Світовому банку.

Прадід Бориса Джонсона, турецький журналіст Алі Кемаль, недовго був міністром внутрішніх справ в уряді останнього великого візира Османської імперії. Його дід Алі Осман оселився у Великій Британії в 1920 році і змінив своє ім'я на Вілфред Джонсон.

Початкову освіту Борис Джонсон здобув у Європейській школі Брюсселя, а після переїзду до Великої Британії продовжив навчання у підготовчій школі у Східному Сассексі, потім в Ітон-коледжі. У 1983-1984 pp. в Оксфордському університеті вивчав класичну літературу. В університеті обирався президентом студентської спілки.

Кар'єра. Почав з посади кореспондента-стажера у газеті Times, де працював один рік. Було звільнено за фальсифікацію цитати його хрещеного батька Коліна Лукаса, який пізніше став віцеканцлером Оксфордського університету. Потім якийсь час пропрацював у газеті Wolverhampton Express & Star.

1987 - початок роботи в The Daily Telegraph. З 1989 по 1994 р. Джонсон був кореспондентом цієї газети у Брюсселі, а з 1994 по 1999 рр. – заступником головного редактора та провідним політичним оглядачем у The Daily Telegraph.

У 1998 р. почав співпрацювати у програмі ВПС "Have I Got News for You".

У 2000-2005 роках - редактор у газеті Spectactor. Співпрацю з газетою розпочав ще 1994 р. з посади політичного оглядача.

2001-2008 рр. – член Палати громад британського парламенту від виборчого округу Генлі у графстві Оксфордшир, представник Консервативної партії Великої Британії. Переобрано на виборах 2005 року.

У 2004 році був тіньовим міністром у справах культури.

З осені 2003 до осені 2004 р. – віцепрезидент Консервативної партії Великої Британії.

Після обрання нового лідера консерваторів Девіда Кемерона, Джонсон у 2005-2007 роках був міністром освіти у тіньовому кабінеті опозиції.

2008-2016 рр. – мер Лондона, представник Консервативної партії. Переобрано у травні 2012 року.

У 2015 р. знову обрано членом Палати громад британського парламенту від виборчого округу Аксбрідж та Південний Райсліп у Великому Лондоні. Протягом року продовжував виконувати обов'язки мера Лондона, поєднуючи дві посади.

У 2016 році під час підготовки та проведення референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу був активним прихильником Brexit.

13 липня 2016 р. призначений міністром закордонних справ в уряді Терези Мей.

9 липня 2018 р. Борис Джонсон пішов у відставку з посади міністра закордонних справ через незгоду з позицією прем'єр-міністра Терези Мей щодо Brexit.

23 липня 2019 року Бориса Джонсона було обрано новим лідером Консервативної партії. 24 липня 2019 року Борис Джонсон офіційно обійняв посаду прем'єр-міністра Великої Британії.

7 липня 2022 року Борис Джонсон пішов у відставку, але виконував свої обов'язки до виборів нового глави уряду та лідера Консервативної партії. 5 вересня глава МЗС Ліз Трасс була обрана лідером правлячої Консервативної партії Великої Британії. 6 вересня Джонсон у замку Балморал офіційно вручив прохання про відставку королеві Єлизаветі II, після чого та доручила формування нового уряду Ліз Трасс.

Книги. Джонсон є автором кількох книг, у тому числі "Колонка Джонсона", "Позичте мені ваші вуха", "У мене є для вас погляди". Крім публіцистичних робіт у 2004 р. випустив роман "Сімдесят дві діви". Після обрання мером Лондона побачила світ книга "Нова британська революція". За журналістську працю Джонсон висувався на премію Британської телеакадемії.

Особисте життя. У 1987 році він одружився з Алегре Мостін-Оуен, шлюб був розірваний в 1993 році. У тому ж році Джонсон одружився з Мариною Вілер, донькою журналіста і телеведучого сера Чарльза Уїлера. У них четверо дітей: дві дочки, Лара та Касія, та два сини, Міло та Теодор.

У 2009 році народилася його позашлюбна дочка від мистецтвознавця Хелен Макінтайр. У вересні 2018 року Борис Джонсон та Марина Вілер офіційно оголосили про розлучення.

29 квітня 2020 року Борис Джонсон та Керрі Саймондс, активістка в галузі екології, оголосили про народження сина. 29 травня 2021 року Борис Джонсон одружився з Керрі Саймондс, влаштувавши таємну церемонію у Вестмінстерському соборі.

9 грудня 2021 року у Бориса Джонсона та його дружини Керрі Саймондс народилася дочка. 5 липня 2023 року у пари народився син. Це третя спільна дитина пари та восьма для Джонсона.

22.05.2024 р.