Джентілоні Паоло

Паоло Джентілоні - італійський політик, журналіст, експрем'єр-міністр Італії, міністр зв'язку у другому уряді Проді (2006-2008), міністр закордонних справ в уряді Маттео Ренці (2014-2016). Європейський комісар з економіки з 1 грудня 2019 року в комісії Урсули фон дер Ляєн.

Місце народження. Освіта. Народився у Римі 22 листопада 1954 року. Паоло Джентілоні походить зі старовинної знатної родини. Його предок, лідер Католицької спілки виборців граф Вінченцо Отторіно Джентілоні, в 1913 році уклав з прем'єр-міністром Джованні Джолітті так званий "пакт Джентілоні-Джолітті", що дозволив практикуючим католикам включитися в політичне життя Італії всупереч забороні Папи Римського Пія IX. Навчався у римському ліцеї імені Торквато Тассо. Закінчив Римський університет Ла Сапієнца, де вивчав політологію, професійний журналіст.

Політична кар'єра. Почав проявляти політичну активність ще під час навчання у римському ліцеї імені Торквато Тассо та університеті.

Одинадцять років займався журналістикою, у тому числі співпрацював у тижневику "Народний фронт", потім у "Світ і війна" - журналі засновників Il Manifesto Лучани Кастелліна та Мікеланджело Нотаріанні. У 1984 році долучився до екологічного руху, керував "La nuova ecologia" - періодичним виданням організації Legambiente, у той же період познайомився з Франческо Рутеллі. У 1993 році взяв участь у виборчій кампанії Рутеллі, який боровся за посаду мера Риму. Після його перемоги Паоло Джентілоні сім років працював прессекретарем мера, а також асесором римської мерії з туризму та підготовки до відзначення Тисячоліття у 2000 році.

Бувши експертом у галузі комунікацій, Джентілоні став координатором виборчої кампанії коаліції "Оливкове дерево" у 2001 році, він також був серед засновників партії "Маргаритка" у 2002 році, входив до установчого "комітету сорока п'яти" Демократичної партії у 2007 році.

У 2001 році Джентілоні був обраний до Палати депутатів і входив до фракції "Маргаритка: Демократія - це свобода", у 2006 році обраний за списком коаліції "Оливкове дерево", у 2008 та 2013 роках - за списком Демократичної партії. За весь час роботи в нижній палаті Джентілоні тільки в період XIV скликання очолював парламентську комісію: з 12 жовтня 2005 по 27 квітня 2006 він був головою Парламентської комісії з нагляду за наданням послуг радіотелевізійного мовлення.

З 17 травня 2006 по 6 травня 2008 року Паоло Джентілоні був міністром зв'язку у другому уряді Проді.

У 2013 році Джентілоні взяв участь у попередніх виборах у Демократичній партії, які мали на меті визначення кандидата на посаду мера Риму, і поступився не лише переможцю, Іньяціо Маріно, а й третьому учаснику Давиду Сассолі.

31 жовтня 2014 року Паоло Джентілоні призначений міністром закордонних справ Італії у зв'язку зі вступом Федеріки Могеріні на посаду верховного представника Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки.

11 грудня 2016 року президент Італії Серджо Маттарелла доручив Джентілоні формування нового уряду після відставки Маттео Ренці. 12 грудня 2016 року ввечері Джентілоні сформував уряд і вступив на посаду прем'єр-міністра.

24 березня 2018 року після початку роботи нового парламенту Джентілоні подав прохання про відставку, але на прохання президента продовжив виконання своїх обов'язків до формування нового кабінету.

17 березня 2019 року в ході Національної асамблеї Демократичної партії обрано головою партії.

5 вересня 2019 року другий уряд Джузепе Конте висунув кандидатуру Джентілоні на посаду єврокомісара з економіки та фінансів у Комісії Урсули фон дер Ляйєн, що формується. 10 вересня було офіційно оголошено повний склад Комісії за участю Джентілоні.

Сім'я. Одружений з Емануеле Мауро (архітектор), у подружжя немає дітей.

Любить ліричну музику, грає в теніс і покер, добре знає англійську, французьку та німецьку мови, одягається консервативно, містом переміщується переважно пішки.

21.10.2024 р.