Могеріні Федеріка

Федеріка Могеріні – італійський політик, верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки (2014-2019), міністр закордонних справ в уряді Маттео Ренці (2014), член Демократичної партії.

Місце народження. Освіта. Народилася в Римі (Італія), дочка італійського сценографа та режисера Флавіо Могеріні. Вивчала політику в римському університеті Ла Сапієнца, захистила диплом з політичної філософії про зв'язок між релігією та політикою в ісламі в рамках проєкту "Еразмус" у Франції (Екс-ан-Прованс).

Кар'єра. У 1996 році Федеріка Могеріні вступила до лівої молодіжної організації Sinistra giovanile, у 2001 році увійшла до Національної ради Лівих демократів, а пізніше - до їхнього Національного правління та Політичного комітету.

У 2003 році почала працювати в партійному Департаменті зовнішніх зв'язків, де відповідала за зв'язки з різними рухами, а пізніше стала координатором департаменту, опікуючись проблемами Іраку та Афганістану, мирним процесом на Близькому Сході, відносинами з Партією європейських соціалістів, Соцінтерном і партіями, які до нього входять, а також із Демократичною партією США.

У 2007 році вступила до Демократичної партії, у 2009 році відповідала в її Секретаріаті за направлення політики забезпечення рівних можливостей.

У 2008 році Федеріку Могеріні обрано до Палати депутатів XVI скликання.

З 22 травня 2008 р. по 12 жовтня 2010 р. та з 13 жовтня 2010 р. по 14 березня 2013 р. була секретарем IV комісії (оборона).

З 24 вересня 2008 р. по 30 червня 2011 р. брала участь у Парламентській делегації у Парламентській асамблеї Західноєвропейського союзу, а також у Парламентській делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи з 24 вересня 2008 р. по 14 березня.

У грудні 2013 року увійшла до Національного секретаріату Демократичної партії, до Інституту міжнародних відносин, Ради зі зв'язків між Італією та США, Європейської мережі за роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї.

2013 року Федеріка Могеріні стала депутатом XVII скликання.

З 7 травня 2013 року - член III комісії (іноземні справи та зв'язки з Євросоюзом), з 7 травня 2013 р. по 21 лютого 2014 р. - член IV комісії (оборона), де заміняла заступника міністра закордонних справ Лапо Пістеллі.

2 липня 2013 року увійшла до Парламентської делегації у Парламентській асамблеї НАТО (з 1 серпня 2013 року очолює її).

22 лютого 2014 року Могеріні прийняла присягу як міністр закордонних справ Італії в уряді Маттео Ренці.

14 липня 2014 року з'явилися повідомлення, що кандидатура Федеріки Могеріні на посаду верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки була заблокована представниками Східної Європи (передусім Польщі, Естонії та Латвії), занепокоєними надмірно проросійською позицією Федеріки Могеріні та самого Ренці (зокрема, їхньою підтримкою проєкту Південний потік). 30 серпня у Брюсселі на зустрічі лідерів країн Євросоюзу Могеріні була затверджена на посаді верховного представника із закордонних справ та заступником нового голови Європейської ради Дональда Туска (заступив на посаду 1 листопада 2014 року).

1 листопада 2019 року на посаді верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріку Могеріні змінив Жозеп Боррель.

З вересня 2020 року – ректор Коледжу Європи (Брюгге, Бельгія).

Ставлення до політичної кризи в Україні. 10 лютого 2014 року Могеріні приїхала до Києва у складі делегації Парламентської асамблеї НАТО з посередницькою місією для врегулювання відкритого конфлікту президента Януковича з опозицією. Єдино можливою політикою Європи у цій кризі Могеріні називає посередництво.

1 березня 2014 року Могеріні у телефонних переговорах з верховним представником Євросоюзу із закордонних справ Кетрін Ештон та іншими своїми колегами, включаючи Керрі, Фабіуса та Сікорського, заявила про необхідність гарантувати суверенітет та територіальну цілісність України.

5 березня 2014 року на пресконференції в Парижі Могеріні зазначила, що настав момент "зменшити тон" і що запровадження санкцій проти Росії не є необхідним заходом, оскільки дорога для продовження діалогу залишається відкритою.

9 березня 2014 року Могеріні заявила в інтерв'ю: "В Україні Росія Путіна має зупинитися: ми не можемо йти на ризик війни в Європі. Вірю, ніхто її не хоче, всі сподіваються, що її не буде, для цього Москва має зупинитися. Потім буде потрібно відновити процес, який має на меті збереження єдиної України, із залученням до нього всіх її громадян”.

17 березня 2014 року, прибувши на засіданні Ради із закордонних справ ЄС у Брюсселі, Могеріні сказала, що вважає відкритими двері для діалогу з Росією, і також заявила: Зараз ми виробляємо всі разом єдину реакцію на референдум у Криму, який розцінюємо як незаконний та нелегітимний.

11 квітня 2014 року, перебуваючи з візитом у Стокгольмі, Могеріні дала інтерв'ю газеті Svenska Daglabet, в якому, серед іншого, заявила, що Італія розцінює приєднання Криму до Росії як порушення міжнародного права, але при цьому не вважає Росію остаточно "втраченою".

Сім'я. Одружена з Маттео Ребезані, близьким сподвижником Вальтера Вельтроні. Є дві дочки: Катерина (2005 р.н.) та Марта (2010 р.н.).

Хобі. Слухає Данієле Сільвестрі та Васко Россі, любить вірші Пабло Неруди.

17.05.2024 р.