RU

Дріжчаний Ігор

Член Наглядової ради Смарт-холдингу, ексглава СБУ

Дріжчаний Ігор
Джерело фото: facebook.com/Игорь Дрижчаный

Ігор Васильович Дріжчаний – голова Служби безпеки України (2005-2006). Генерал армії України

Місце народження. Освіта. Народився у Києві. У 1983 році закінчив з відзнакою Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка.

Кар'єра. З 1983 по 2003 р. Дріжчаний працював у органах прокуратури. Спершу – у райпрокуратурі Ленінградського району Києва. Вже за чотири роки був переведений до Генпрокуратури України, де за 15 років пройшов шлях від прокурора відділу до заступника генпрокурора (цю посаду він обіймав з квітня 2002 до листопада 2003 р.).

19 лютого 2004 року Дріжчаного було призначено заступником голови СБУ (пост шефа служби тоді обіймав Ігор Смешко). Зберіг за собою цю посаду і після "помаранчевої революції", коли головою Служби безпеки став Олександр Турчинов, найближчий соратник Юлії Тимошенко. Лояльність нової влади стала платою Дріжчаному не в останню чергу за те, що він сам лояльно поставився до масових акцій протесту у Києві у листопаді-грудні 2004-го. Навіть був співавтором заяви співробітників СБУ щодо підтримки вибору українського народу, зачитаного 25 листопада зі сцени на Майдані.

8 вересня 2005-го після кризи уряду Леді Ю президент замінив Дріжчаним Турчинова, який подав у відставку. За словами Дріжчаного, Віктор Ющенко підписав указ про призначення навіть без попередньої розмови з ним. Твердить, що не знає, хто порекомендував главі держави його кандидатуру на посаду шефа СБУ, а тому не вважає себе чимось комусь за це зобов'язаним. До речі, існує думка, що якби не відставка Турчинова і потреба, що виникла перед президентом, заповнити вакантне місце, то Дріжчаний після конфлікту Ющенка зі Святославом Піскуном восени 2005-го мав реальні шанси обійняти посаду генерального прокурора.

Ще у серпні 2006-го, під час формування нового Кабміну та кадрових пертурбацій в інших ключових органах влади, спостерігачі робили висновок, що Дріжчаний цілком задовольняє на своїй посаді Секретаріат президента та особисто Ющенка, оскільки цілком контрольований та передбачуваний. З того часу Секретаріатом управляє інша команда (під керівництвом Віктора Балоги), та й сам глава держави, мабуть, у якийсь момент "приміряв" на посаду голови СБУ іншу кандидатуру. 22 грудня 2006-го Верховна Рада підтримала подання президента про відставку Дріжчаного. Після цього Ющенко спробував провести на цю посаду депутата-нашоукраїнця, генерала міліції Віктора Короля, проте правляча коаліція цієї кандидатури не підтримала. Надалі в.о. голови СБУ став Валентин Наливайченко, який раніше обіймав посаду заступника Дріжчаного.

Одночасно з оформленням подання на звільнення Дріжчаного президент підвищив йому звання до генерала армії та призначив заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

У жовтні 2007-го звільнено з посади заступника секретаря РНБОУ. Секретаріат президента пояснив звільнення Дріжчаного вилученням його посади з переліку посад, які заміняли військовослужбовці у державних органах, установах та організаціях. Мета – зробити роботу силових відомств прозорішою.

З липня 2008 р. – директор програми антикорупційних досліджень Центру Разумкова.

З квітня 2014 року – член Наглядової ради Смарт-холдингу Володимира Новинського.

Погляди та оцінки. Дріжчаний на посаді шефа спецслужби ініціював нові форми контролю за діяльністю СБУ (зокрема оперативно-технічної) з боку парламенту, президента, громадськості. Пропонував, щоб Україна скористалася практикою держав, які доручають спецслужбам перевіряти кандидатів, які претендують на високі посади у сфері держуправління. Був упевнений, що функції силовиків, що перетинаються, бажано розвести: питаннями боротьби з корупцією (у тому числі у вищих ешелонах влади), перш за все, має займатися СБУ, а боротьбою з оргзлочинністю - МВС. За словами Дріжчаного, давно відомо, "як можуть бути використані відповідні "нахлести" у сфері відповідальності: одні наїжджають, інші - кришують". На його думку, одним із постреволюційних досягнень стало те, що СБУ тепер не обслуговує жодної політичної сили. Загалом оцінював Службу як досить міцну структуру, якій зовсім не загрожує криза чи розвал. Водночас вважав, що одним із її недостатньо сильних місць залишається інформаційно-аналітичний підрозділ.

Свого часу заявив, що факт втручання в роботу сервера Центрвиборчкому під час президентських виборів-2004 (причому за участю або за згодою посадових осіб ЦВК) можна вважати доведеним. Однак судового процесу слідом за цим не було.

На думку деяких експертів, однією з можливих причин відставки могла стати відсутність розкритих та доведених до суду резонансних кримінальних справ (зокрема щодо розкрадання ПДВ у Донецькій області під час останніх президентських виборів). Також деякі вважають, що для Дріжчаного не пройшов безслідно літній скандал із публікацією в газеті Україна молода, якою керує земляк, друг дитинства і на той момент штатний радник президента Михайло Дорошенко. Редакція різко розкритикувала його призначення на посаду шефа спецслужби та діяльність на цій посаді. У статті з посиланнями на листи співробітників СБУ зазначалося, що голова Служби потурає впливу на її роботу Москви та "різних кланів", зокрема представників Партії регіонів та СДПУ(о). Після перевірки викладеної інформації Генпрокуратурою та Секретаріатом президента Дріжчаний звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності та у листопаді виграв у редакції справу. Газета ж почала відстоювати свою позицію у вищих судах.

Звання. Дріжчаний – заслужений юрист України, почесний працівник прокуратури України.

Сім'я. Одружений, має доньку.

Захоплення. Пише вірші.

11.10.2023 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 30 Травня 2024г (Чт):