Турчинов Олександр

Олександр Валентинович Турчинов – секретар РНБО (2014-2019), перший віцепрем'єр-міністр в уряді Юлії Тимошенко (2007-2010), голова Служби безпеки України (4 лютого – 8 вересня 2005). Народний депутат України (1998–2014). З 22 лютого по 27 листопада 2014 року - голова Верховної Ради України. З 23 лютого до 7 червня 2014 року – виконувач обов'язків президента України. Доктор економічних наук, професор.

Місце народження. Освіта. Уродженець Дніпропетровська. У 1986 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.

Кар'єра. Після вишу недовго працював вальцівником і майстром на меткомбінаті Криворіжсталь, а потім перейшов на комсомольську роботу. З 1987 по 1989 р. був секретарем райкому та заввідділу пропаганди Дніпропетровського обкому ЛКСМУ. Виступив одним із координаторів Демократичної платформи в КПРС, що ратувала за оновлення, децентралізацію Компартії, за що й втратив партквиток.

У 1990-му створив із компаньйонами та очолив Українське відділення інформагентства ІМА-Прес, що видавало книги та газети.

У 1991-му очолив ним же створений Інститут міжнародних відносин, економіки, політики та права.

У 1992-1993 pp. керував економічним комітетом Дніпропетровської облдержадміністрації.

У 1993-1994 pp. був радником з економічних питань прем'єр-міністра Леоніда Кучми, з яким познайомився ще під час, коли той керував дніпропетровським заводом-гігантом Південмаш.

Політична кар'єра. У 1994-му Турчинов створив Всеукраїнське об'єднання Громада. Ім'я цієї політсили у багатьох насамперед асоціюється з прем'єром часів Кучми-президента Павлом Лазаренком, хоча той прийшов до неї та очолив лише у 1997 році. А незадовго до того у Громаді з'явилася Юлія Тимошенко – тоді ще один із керівників корпорації Єдині енергетичні системи України, яка постачала російський природний газ.

У 1998-му вперше став народним депутатом (пізніше отримував мандат ще: у 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 рр.). Пройшов до парламенту за списком Громади, хоча вже незабаром був виключений – унаслідок внутрішньопартійного розколу. У Верховній Раді очолював комітет із питань бюджету. 

Новим політичним проєктом Турчинова та Тимошенко стало Всеукраїнське об'єднання Батьківщина (засновано у липні 1999-го). Головну посаду в ньому обійняла Юлія Тимошенко, яка незабаром отримала портфель віцепрем'єра з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка.

Влітку 2000-го у Тимошенко почалися проблеми з президентом та його оточенням, у січні 2001-го її відправляють у відставку, а потім – у камеру СІЗО. Турчинов та Тимошенко з Батьківщиною перебували в опозиції (за винятком восьми постмайданівських місяців). Це був період акцій "Україна без Кучми" та "Повстань, Україно!", створення Форуму національного порятунку та Помаранчева революція, що забезпечила перемогу в президентських перегонах Віктору Ющенку.

У лютому - вересні 2005 року - голова Служби безпеки України. 

23 травня 2007 року указом президента Віктора Ющенка призначений першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. 

На позачергових парламентських виборах-2007 Турчинову знову віддали до управління виборчий штаб БЮТ. За підсумками голосування блок отримав 156 мандатів із 450 можливих (на 27 більше, ніж у попередню кампанію). Після створення коаліції між БЮТ та пропрезидентським блоком Наша Україна – Народна самооборона та затвердження на посаді прем'єра Тимошенко Турчинов зайняв в уряді крісло першого віцепрем'єр-міністра. 

Після ухвалення Верховною Радою рішення про перевибори мера столиці та депутатів Київради соратники про Турчинова заговорили як про можливого кандидата на посаду столичного градоначальника від БЮТ. У підсумку Турчинов посів друге місце, пропустивши вперед Леоніда Черновецького.

Після того, як у 2010 році в результаті чергових виборів президентом став Віктор Янукович, уряд Тимошенко був відправлений у відставку, і Турчинов втратив свою посаду.

З грудня 2012 року по листопад 2014 р. - народний депутат України VII скликання від партії Батьківщина (№4 у списку). Член комітету ВР з питань інформатизації та інформаційних технологій. Перший заступник голови партії ВО Батьківщина.

22 лютого 2014 р. Турчинова призначено головою Верховної Ради України VII скликання, а наступного дня постановою парламенту на нього було покладено обов'язки президента України, до обрання глави держави на позачергових виборах 25 травня 2014 року.

У серпні 2014 року разом з Арсенієм Яценюком, Арсеном Аваковим та низкою інших залишив політраду партії Батьківщина через розбіжності. Після цього було організовано партію Народний фронт, до цього був першим заступником голови ВО Батьківщина та керівником Центрального штабу партії. Під час позачергових парламентських виборів партія посіла перше місце.

27 листопада 2014 року Олександр Турчинов оголосив про припинення повноважень Верховної Ради VII скликання та залишив посаду спікера Ради.

15 грудня 2014 року президент України Петро Порошенко призначив Олександра Турчинова на посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

17 травня 2019 року Олександр Турчинов подав у відставку з посади секретаря Ради національної безпеки та оборони України у зв'язку із припиненням повноважень президента України Петра Порошенка. 19 травня 2019 року Петро Порошенко звільнив Олександра Турчинова з посади секретаря РНБО.

У червні 2020 року Олександр Турчинов очолив виборчий штаб партії Європейська солідарність.

Наукова діяльність. Турчинов – доктор економічних наук, професор. Автор низки монографій та наукових статей. Має дюжину авторських свідоцтв.

Сім'я. Політик одружений, має сина.

27.02.2024 р.