Ліховий Ігор

Ігор Дмитрович Ліховий – дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог. Перший заступник міністра культури України (2014–2016), надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Білорусь (2007–2010), міністр культури та туризму України (2005–2006).
Місце народження. Освіта. Уродженець села Врублівка Романівського району на Житомирщині. 1979 року закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-електромеханік". Має також кваліфікацію соціолога.
Кар'єра. З 1979 по 1985 р. Ігор Ліховий працював енергетиком цеху та інженером-конструктором на Канівському електромеханічному заводі "Магніт".
У 1985-1987 роках - інструктором та заввідділу у Канівському міськкомі КПУ.
У 1987-1989 pp. - перший заступником голови Канівського міськвиконкому (займався питаннями розвитку культури та спорту, освіти, туризму, закордонних зв'язків та роботи комунальних служб).
З 1987 по 2002 р. був депутатом Канівської міськради народних депутатів.
У 1990-1994 pp. – депутатом Черкаської облради.
З 1989 по 2005 р. Ігор Ліховий обіймав посаду директора Канівського державного музею-заповідника Т.Г.Шевченка, генерального директора Шевченківського національного заповідника. Бувши керівником відомого історичного об'єкта, закінчив Інститут підвищення кваліфікації працівників культури та мистецтв України (за курсом "Проблеми менеджменту в роботі державних історико-культурних заповідників").
У жовтні 2005 року указом президента Віктора Ющенка був призначений на посаду міністра культури та туризму України в уряді Юрія Єханурова. А у серпні 2006-го стає головою Мінкультури в уряді Віктора Януковича (призначений Верховною Радою за квотою блоку Наша Україна). Оскільки широка коаліція за участю Нашої України не відбулася, партія порушила питання про відкликання своїх міністрів.
1 листопада 2006 року парламент проголосував за відставку Ігоря Ліхового. Його посаду того ж дня обійняв Юрій Богуцький, який уже працював головою Мінкульту у першому уряді Віктора Януковича.
Незабаром після відставки з уряду Ігоря Лихового був призначений керівником Головної служби з питань збереження національної культурної спадщини Секретаріату президента України. А 6 лютого 2007-го Віктор Ющенко призначив його надзвичайним та повноважним послом України в Республіці Білорусь.
24 лютого 2010 року звільнений з посади надзвичайного і повноважного посла указом президента Віктора Ющенка.
З 17 грудня 2014 року по квітень 2016 року – перший заступник міністра культури України.
Звання, нагороди. Дійсний член Міжнародної Ради з питань пам'яток визначних місць (ІСОМО), член правління Українського фонду культури, Ради товариства міжнародних зв'язків "Україна-Світ", Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Національної спілки журналістів України. Заслужений працівник культури України, нагороджений Орденом "За заслуги" III ступеня.
Сім'я. Одружений, має двох дітей.
11.06.2025 р.