Лебедєв Павло

Павло Валентинович Лебедєв – міністр оборони України (2012–2014).

Під час подій Євромайдану втік з України та ховається від слідства.

Місце народження. Освіта. Народився у селищі Новомихайлівський Туапсинського району Краснодарського краю (Росія). 1984 року закінчив Ярославське вище військово-фінансове училище (спеціальність - фінансист-економіст, кваліфікація - фінансист).

Кар'єра. З 1979 по 1980 р. працював слюсарем автобази піонерського табору "Орлятко".

З 1984 по 1992 р. проходив військову службу у Чернівецькому військовому гарнізоні – на посадах начальника фінансової служби батальйону, полку; заступник начальника фінансової служби дивізії - інспектор-ревізор.

З 1992 по 1999 рр. - голова Асоціації МЕТА, ТОВ Легтех, голова правління ВАТ Шкіргалантерейна фабрика Престиж-Інтер.

З 1994 по 2000 р. двічі обирався депутатом Чернівецької міської ради, був головою бюджетної комісії та комісії із приватизації.

З 1999 по 2002 р. працював фінансовим директором Державної акціонерної компанії Титан (Вірменськ, Крим).

З 2002 по 2005 р. - голова наглядової ради ВАТ Кременчуцький сталеливарний завод, ВАТ Дніпровагонмаш (Дніпропетровськ).

З 2005 по 2006 р. – президент Промислово-інвестиційної групи транспортного машинобудування Інтер Кар Груп.

З 2006 по 2007 р. – народний депутат України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№73 у списку). На момент виборів – начальник відділу науково-технічної інформації Інституту проблем екології та енергозбереження.

З 2007 по 2012 р. - народний депутат України VI скликання від Партії регіонів (№121 у списку). Член комітету з питань транспорту та зв'язку.

У листопаді 2012 року був обраний народним депутатом України VII скликання від Партії регіонів щодо одномандатного мажоритарного округу № 224 Севастополя.

24 грудня 2012 року указом президента Віктора Януковича призначений на посаду міністра оборони України.

27 лютого 2014 р. Верховна Рада звільнила Лебедєва, призначивши на його місце в.о. міністра оборони Ігоря Тенюха (в уряді Арсенія Яценюка).

Втеча. 21 лютого 2014 року Лебедєв ще до своєї відставки залишив Київ, поїхавши до Севастополя.

Був у Кремлі на зборах з нагоди анексії Криму.

14 жовтня 2015 року Павло Лебедєв увійшов до складу колегіального керівного органу Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП). 16 жовтня 2015 року обраний головою координаційної ради кримських відділень РСПП. Заступник голови Севастопольського регіонального осередку РСПП.

14 березня 2016 року оголошений у розшук Генеральною прокуратурою України.

25 травня 2020 року Печерський районний суд Києва заочно взяв під варту Лебедєва у справі про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року.

Регалії. Заслужений економіст України (2011).

Сім'я. Дружина – Людмила Петрівна (1965 р.н.). Є п'ять дочок: Олена (1983 р.н.), Юлія (1993 р.н.), Олександра (1994 р.н.), Валерія (1997 р.н.), Анастасія (2002 р.н.).

Хобі. Дайвінг. Кандидат у майстри спорту з плавання.

31.05.2024 р.